UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУчення про кістки та з\'єднання їх (реферат)
АвторPetya
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2224
Скачало256
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Учення про кістки та з'єднання їх

 

Однією з основних пристосувальних властивостей живого організму до

навколишнього середовища є рух. У хребетних тварин і людини ця функція

здійснюється за допомогою апарату руху, який складається з пасивної та

активної частин. Пасивну частину, яка утворює остов тіла і складається з

кісток (в організмі людини їх понад 200) та зв'язок, що з'єднують

кістки, називають скелетом (sceleton).

 

У процесі еволюційного розвитку скелет зазнав ряд змін. Так, для нижчих

хребетних тварин характерний зовнішній скелет, що виконує в основному

захисну функцію (наприклад, панцир у черепахи). У вищих хребетних та

людини його замінив внутрішній скелет, який не тільки є опорою і

захистом для життєво важливих органів, а й бере участь в обміні речовин

і кровотворенні.

 

Внутрішній скелет поділяють на осьовий та додатковий. Осьовий скелет

складається з кісток черепа, лиця, хребтового стовпа і грудної клітки,

додатковий скелет — з кісток верхньої та нижньої кінцівок.

 

При вивченні осьового скелета ясно видно загальні закономірності будови

тіла: одновісність, або біполярність, антимерію, або двосторонню

симетрію, та метамерію, або сегментацію.

 

Одновісність полягає в тому, що всі відділи осьового скелета розміщені

на одній осі (на передньому полюсі — череп, на задньому — куприк).

 

Антимерія характеризується тим, що скелет (і все тіло) можна поділити

серединною сагітальною площиною на дві симетричні половини. Відповідно

до цього одні частини скелета (тіла) є парними і в них відсутня симетрія

будови, а інші — непарні, побудовані симетрично (хребці, грудина тощо).

 

Метамерія виявляється в тому, що скелет можна поділити площинами на

певну кількість метамерів, або сегментів, які розміщуються вздовж осі

тіла зверху вниз (хребці з відповідними ребрами).

 

Кістка як орган. Кістка (os) — це пасивний орган опори й руху тіла, який

має складну будову, що відображує його функцію та розвиток. Жива кістка

побудована з кількох тканин, основною з яких є кісткова тканина (Рис.

1). На розпилі кістки видно, що вона складається із закономірно

розподілених кісткових пластинок, утворених колагеновими волокнами

кістки, просоченими кістковою основною речовиною, та остеоцитами.

Кісткові пластинки концентричне розташовані навколо каналу, в якому

проходить кровоносний капіляр. Ці пластинки, канал та капіляр складають

окрему структурну одиницю кістки — остеон. Напрям центральних каналів

остеоніз відповідає напряму сил натягу та опору, які виникають у процесі

росту та функціонування кістки. Ці структурні особливості забезпечують

її міцність та деяку гнучкість. Поряд з цим для кістки характерні

щільність, легкість та інші фізичні властивості. Вони зумовлені

поєднанням неорганічних компонентів, що утворюють складні з'єднання з

дрібних кристалів гідрооксиапатиту та органічної речовини осеїну.

 

Рис. 1. Трубчаста кістка (поперечний зріз): 1 — окістя; 2 — пластинка

оточуюча зовнішня; .3 — остеон; 4 — канал центральний; 5 — пластинка

інтерстиціальна; 6 — пластинка оточуюча внутрішня; 7 — кістковий мозок

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ