UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДжерелознавство. Акти Української держави гетьманського правління (реферат)
АвторPetya
РозділДіловодство, бібліотечна справа, архівознавство
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2746
Скачало300
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Джерелознавство. Акти Української держави гетьманського правління

 

У той час, коли на останньому засіданні Центральної Ради приймали

Конституцію УНР і вибирали Президентом УНР Михайла Гру-шевського, у

приміщенні київського цирку Шанцера відбулися збори Української партії

хліборобів-демократів та Союзу земельних власників, при підтримці яких в

Україні мав бути здійснений державний переворот. Вважається, однак, що

ця акція проводилась з волі Німеччини та її військового командування в

Україні. На головний державний пост після перевороту — гетьмана — було

намічено командира 34-го корпусу генерала Павла Скоропадського, нащадка

українського гетьмана Івана Скоропадського.

 

Тим самим днем, 29 квітня 1918 p., було датовано Грамоту до всього

українського народу за підписом "Гетьмана всієї України Павла

Скоропадського" та "Отамана Ради Міністрів" М.Устимовича. В тексті

Грамоти звертання уточнювалося: "козаки та громадяни України". Як

засвідчують документи, гетьманська влада мала намір офіційно відновити

стан козаків. Грамота констатувала "бешкети і анархію", "розруху і

безробіття", "грізну мару голоду", що склалися в Україні, та нездатність

"бувшого Українського Правительства" все те подолати. Тому, мовляв, "усі

трудові маси населення... виступили з категоричним домаганням збудувати

таку Державну Владу, яка здібна була б забезпечити населенню спокій,

закон і можливість творчої праці". Ось у таких умовах Гетьман сповіщав

народ Грамотою, що він, "як вірний син України... рішив відкликнутись на

цей поклик і взяти на себе тимчасово всю повноту влади". "Цією грамотою

я оголошую себе Гетьманом всієї України", — зазначалось у документі.

Грамота сповіщала про розпуск Центральної та Малої Ради, звільнення її

міністрів і товаришів та про тс, що Гетьманом для управління Україною

буде призначений Кабінет Міністрів. Права приватної власності

оголошувались фундаментом культури і цивілізації. Однак давалась

обіцянка: "Будуть прийняті міри по відчуженню земель по дійсній вартості

від великих власників" для наділення малоземельних хліборобів.

 

Йшлося також про поліпшення становища й умов праці робітників і

залізничників, повну свободу торгу І приватного підприємництва.

 

В той самий день оголошувалися "Закони про тимчасовий державний устрій

України". Вони мали діяти "тимчасово до обібрання Сейму" і складалися з

таких розділів: про Гетьманську владу, про віру, права і обов'язки

українських козаків І громадян, про закони, про Раду Міністрів і про

Міністрів, про фінансову Раду, про Генеральний суд. Закони наділяли

Гетьмана практично необмеженою владою. Йому належала "влада управління",

утвердження законів, призначення Отамана Ради Міністрів, взаємини з

Іноземними державами. Він керував армією і флотом, йому належало право

помилування. "Генеральний Суддя та всі генеральні судді призначаються

Гетьманом", — гласила заключна 44-та стаття документа. Зазначалось, що

"первенствуюча... є віра християнська, православна, а Інші

віросповідання є свобідними у своїх богослужениях і обрядах".

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ