UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДжерелознавство. Давньоруське літописання (реферат)
АвторPetya
РозділДіловодство, бібліотечна справа, архівознавство
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8120
Скачало670
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Джерелознавство. Давньоруське літописання

 

Культурне середовище давньоруського літописання

 

Михайло Грушевський називав "Повість минулих літ" Найдавнішим літописом.

Отже, найдавніший літописний твір, що дійшов до нас. Він створений у

10-х роках XII ст. Це, однак, не означало, що раніше на Русі не знали

літописання. Історики вже давно дійшли висновку, що до часу появи твору

Існувала тривала традиція літописання. М Грушевський допускав, що перший

літопис, можливо, створений ще 945 p., зразу ж після вбивства Ігоря

древлянами. Якщо так, то до 10-х років XII ст. літописна традиція

налічувала понад 160 років. Слов'янська кирилична азбука і писемність

з'явилися в Києві з прийняттям християнства. Але є чимало свідчень про

існування письма на Русі задовго до офіційного хрещення в 988 р.

Встановлено, що князі Аскольд і Дір, які правили в Києві 862-882 pp.,

були християнами. Безсумнівно, вони мали своїх духівників, церковні

книги й, очевидно, знали грамоту.

 

У тексті договору Ігоря з Візантією, підписаному 944 p., містилася

стаття про те, що руський князь повинен посилати послів до Візантії з

грамотами. Тих, які б прибували без грамот, візантійська влада могла

затримувати аж до княжого приїзду. Можна стверджувати, що вже в ІХ-Х ст.

писемність обслуговувала сферу державного і культурного життя Русі.

Після офіційного запровадження християнства ще при Володимирі широкого

розмаху набула перекладацька діяльність. Разом з появою християнських

храмів по w Києвом писемність проникала в усі кінці руської периферії.

 

Ярослав спеціально зібрав писарів для перекладу книг з грецької руською

мовою, створив при своєму дворі велику бібліотеку. Писемність захопила

нові сфери суспільного життя, насамперед освіту, правові відносини між

державою І церквою, державою І приватними особами, між самими приватними

особами, проповідницьку діяльність. Почала формуватися художня

література. З попередньої лекції ми знаємо про існування школи при

Софійській церкві, в якій вчителями були дяки, а "виучениками" — діти,

напевне, широкого суспільного загалу. Графіті на вжиткових речах, стінах

Софійського собору, Видубецького, Печерського монастирів дають підстави

думати, що писемність була поширена також серед простого люду.

 

Багаті ж люди замовляли для себе написання священних книг. З XI ст. до

нас дійшло в оригіналі лише чотири таких книги. Це великоформатне,

багато оздоблене Остромирове Євангеліє, виготовлене в Києві у 1056-1057

pp. на замовлення новгородського посадника Остромира. Сьогодні

зберігається у Державній публічній бібліотеці їм. М.Є.Салтикова-Щедріна

в Санкт-Петербурзі. Багато оформлений також "Ізборник Святослава",

написаний 1073 р., та дві скромно оформлені рукописні книги "Ізборник

1076 р." і "Євангеліє Архангельське" з 1092 р. Усі пам'ятки переписані в

Києві з давньоболгарських оригіналів. Найповніше ці пам'ятки вивчав

львівський професор Яким Прохорович Запаско і в 1995 р. видав про них

під мистецтвознавчим оглядом велику книгу.

 

Професор Запаско звернув також увагу на мову згаданих оригіналів. Хоч

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ