UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДжерелознавство. Київський літопис. Галицько-Волинський літопис (реферат)
АвторPetya
РозділДіловодство, бібліотечна справа, архівознавство
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8967
Скачало712
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Джерелознавство. Київський літопис. Галицько-Волинський літопис

 

Київський літопис — це частина рукописного збірника літописів, відомого

як Іпатіївський літопис. Охоплює період з 1118 р. до 1198р. У свою чергу

Київський літопис складений (зведений) з кількох окремих зводів.

 

1. Звод Полікарпа, який закінчується 1171 р. Він написаний з літопису

самого Полікарпа та Із записок його сучасника Петра Борисла-вича,

доведений до 1168 р. Окрім цього, Полікарп використав фрагменти з

літописання Юрія Долгорукого й Андрія Боголюбського. Особливо Полікарп,

ігумен Печерського монастиря, прославляє княжіння Ростислава

Мстиславовича (1154-1155; 1159-1167). За Рибаковим, Полікарп вів

літописання впродовж 1141-1171 pp. Спочатку він був при князеві (ще не

називаючись Полікарпом) Святославові Ольговичу постійним супутником його

походів. Коли ж постригся у монахи, то й далі з Києва стежив за життям

Святослава Ольговича, його дітей І близьких. Святослав Ольгович

характеризувався дуже позитивно, а

 

Його вороги — негативно Дати в літопису точні, детально описується

князівське майно, різні руйнування та втрати під час воєн

 

2. Наступний звод оформлений 1179 р. при дворі київського князя

Святослава Всеволодовича. Тут виділяються записи, зроблені літописцем

великого князя, І використані деякі матеріали, присвячені

володимиро-суздальським справам.

 

3. Звод 1190р створювався при дворі князя Рюрика Ростиславовича. До

нього ввійшов звод 1179 р. і давніші записки літописця Святослава

Всеволодовича, а також особисті записки упорядника зводу 1190 р. Петра

Бориславича та його помічника Галичанина, що додав зведення про події в

Галицькому князівстві. Літописний звод 1190 р. був продовжений хронікою,

яку вів Петро Бориславич до 1197 р. З цього року хроніку продовжив

ігумен Мойссй Видубецький, котрий в 1198 p., залучивши ще деякі

матеріали про сімейство Ростиславичів, створив Київський звод, який

дійшов до нас.

 

Отже, Київський літопис — твір багатьох авторів, написаний неоднаково, з

неоднаковими акцентами на події, Інтереси та ін. Б.Рибаков, наприклад,

пише, що Полікарп "любить подробиці, точність описів, але надає перевагу

опису реальних цінностей, а не ратних подвигів. В його похвалах І

ганьбленні багато церковної фразеології і нерідко відчувається наївне

згущення тонів, розраховане на наївного читача. Політичної широти в

нього нема. Полікарп уміє використовувати діалог, пряму мову, яка дуже

оживляє його виклад". Петро Бориславич (звод 1190 р.) називає князів

лише на імена, а літописець Святослава Всеволодовича (1171-1179), як

правило, подає ім'я І по батькові.

 

Петро Бориславич називає торків чорні клобуки, а літописець Святослава

Всеволодовича — берендеї. Половців Бориславич називає половці, а

літописець Святослава Всеволодовича — погані половці.

 

Наскільки різні стилі "Київського літопису", засвідчують хоча б такі

ілюстрації з часу Мстислава Володимировича ИЗО р., лаконічність у

перекладі подій: "У сей же рік заслав Мстислав полоцьких князів Із

жонами І з дітьми в Греки, бо вони переступили хресне цілування. У тім

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ