UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДжерелознавство. Класифікація і форми актових матеріалів Х-ХV ст. (реферат)
АвторPetya
РозділДіловодство, бібліотечна справа, архівознавство
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3057
Скачало260
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Джерелознавство. Класифікація і форми актових матеріалів Х-ХV ст. Інші

актові матеріали X-XV ст. Класифікація і форми актових матеріалів

 

Зрозуміло, що впродовж X-XV ст. в Україні діяли не лише правові норми

Руської Правди. Потреби державного І суспільного життя вимагали

регулювання відносин між великим київським князем і князями земель, між

князями і церквою, між спадкоємцями того чи іншого князя, який помирав.

У часи ординської залежності ярликами оформлялися стосунки залежності

українських князів від Золотої Орди; в часи Великого князівства

Литовського, Руського І Жемайтійського були вироблені правові норми

відносин українських князів та Інших вельмож з Великим князем

Литовським, від середини XIV ст. на частину західноукраїнських земель

поширювались державні акти польських королів. Юридичну силу мали також

грамоти і листи митрополичі. Вони регулювали життя монастирів, церкви,

що наділяли тими чи Іншими повноваженнями монастирських архімандритів,

та ш.

 

З XI ст. збереглося шість редакцій Устави Володимира Святославовича про

правове становище церкви (редакції пізнішого походження: кінця ХІІ-ХПІ

ст.), своєрідного договору зі своєю дружиною Анною, візантійською

цесарівною. У списках XIV-XV ст. так само збереглась Устава Ярослава

Володимировича — своєрідний договір з митрополитом Іларіоном. Усі списки

об'єднуються у дві редакції: Коротку і Поширену. Устав починається

словами, "Се яз, князь великий Ярослав, сын Володимерь, по данью отца

своего сгадал есмь с Митрополитом Ларионом".

 

М.Грушевський, однак, піддавав сумніву достовірність тих пізніх списків.

"Вона (церковна Устава — С.М.) має предметом церковний суд, — писав

М.Грушевський, — головно в справах моральности і суп-ружих відносинах

вірних взагалі; відома вона тільки в пізніх рукописях (найстарша XV в.)

І нема про неї раніших згадок. Що в теперішнім виді вона не може

належати до часів Ярослава, в тім не може бути наймень-шої непевности;

чи була вона простим фальсифікатом, чи спирається на якійсь традиції про

Ярославову уставу, чи нарешті мала в основі дійсно якусь Ярославову

хартію, пізнійше розширену і змодифіковану, се все ще питання не

вияснені, бо й сама устава далі близше не аналізована".

 

З північноруських земель у списках дійшла Устава Новгородська Святослава

Ольговича з 1137 р., Устава Смоленська Ростислава Мстиславовича з 1136

р.

 

З XII-XV ст. збереглося чимало актових матеріалів у формі грамот,

договорів та устав, які мали різне функціональне призначення. Оскільки

такі актові матеріали появлялися з різних причин, з відмінним

функціональним призначенням і мали неоднакову форму, їх прийнято

класифікувати за низкою принципів. Найзагальніша класифікація актів на

дві великі групи:

 

публічно-правові;

 

приватно-правові.

 

До публічно-правових актів належать документи, які призначалися для

регулювання державних, громадсько-політичних, церковних та інших

публічних відносин Як правило, вони видавалися від Імені державних,

громадських І церковних установ та від Імені осіб, наділених владою.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ