UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДжерелознавство. Класифікація мемуарів за соціальним становищем авторів (реферат)
АвторPetya
РозділДіловодство, бібліотечна справа, архівознавство
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1583
Скачало230
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Джерелознавство. Класифікація мемуарів за соціальним становищем авторів

 

Кожна історична епоха, починаючи з XVII ст. і до наших днів, мала

відмінну за соціально-професійним становищем автуру мемуарів. У

XVII-XVIII ст., якщо брати до уваги іноземців, авторами мемуарних творів

були головно високоосвічені представники козацької старшини. У XIX ст.

мемуарні твори, зокрема листування, стають масовим явищем, хоч їх автура

замикається головно на інтелігенції. З квітня XIX ст. спогади,

біографії, щоденники стали писати громадсько-політичні діячі, військові

старшини, рядові стрільці та козаки. Націоналістичне і комуністичне

підпілля в Західній Україні, голод і сталінські репресії в Радянській

Україні міжвоєнного періоду залишили глибокий слід у пам'яті народної

маси, представники якої також захотіли дати свідчення про свій час. Так

само Друга світова війна стала жорстоким випробуванням для всіх

соціальних верств українського народу. Криваві жахи війни, плюндрування

міст і сіл, масове насильницьке переселення мільйонів людей у Сибір,

Німеччину, концентраційні табори знаходили своїх свідків для історії з

числа інтелігентів, жовнірів, селян, духівників, з інших категорій

населення. Можна сказати, що серед мемуаристів другої половини XIX ст.

зустрічаємо представників усіх соціальних верств.

 

Ці мемуаристи вирізняються деякими спільними рисами: вони пройняті

глибокою громадянською відповідальністю за справи своєї епохи,

розумінням ролі людського досвіду для прийдешніх поколінь; стосовно

свого стану, соціального середовища вони с людьми освіченими, переважно

передовими; для більшості мемуаристів XX ст, а також XIX ст. спонукаючим

фактором написання мемуару було відчуття потреби віддати цим самим шану

своїм товаришам і соратникам боротьби з ворогом.

 

Спробуємо придивитися до кількох мемуаристів XX ст., бо мемуаристів

XVIII ст. Якова Марковича, Миколу Ханенка, Григорія Полетику та Інших

чітко охарактеризувала М.Литвиненко. Автори мемуарних творів XIX ст. —

це переважно дуже відомі люди Яків Головацький, Осип Бодянський, Михайло

Максимович, Тарас Шевченко, Панько Куліш, Ізмаїл Срезневський, Михайло

Драгоманов, Іван Франко, Михайло Пав-лик та ін

 

Коли ж йдеться про мемуаристів XX ст., то майже всі вони залишили свої

спогади насамперед про ті історичні явища і процеси, в яких самі брали

участь. Так, Олекса Кузьма у жанрі спогадів написав книжку "Листопадові

дні 1918" про українське повстання у Львові в ніч з 31 жовтня на 1

листопада 1918 p., встановлення у Львові та краю влади Української

Національної Ради (з 13 листопада 1918р. — ЗУ HP) та боротьбу за її

захист у Львові з 1 по 22 листопада 1918 р. Без перебільшення скажемо,

що праця "Листопадові дні 1918" О.Кузьми і досі є одним з найбагатших

джерел про події у Львові в листопаді 1918 р. У ній день за днем

простежено воєнні дії у місті між українською і польською сторонами,

дано характеристику українського командування та його окремих

начальників Дмитра Вітовського, Гриця Коссака, Гната Семеніва, Сеня

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ