UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДжерелознавство. Пам’ятки про Русь арабських та візантійських авторів (реферат)
АвторPetya
РозділДіловодство, бібліотечна справа, архівознавство
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5447
Скачало317
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Джерелознавство. Пам’ятки про Русь арабських та візантійських авторів

Писемні пам'ятки візантійських та західноєвропейських авторів про Русь

VI-XI ст.

 

Систематичними і чіткіше хронологічно прив'язаними до окремих подій та

історичних діячів є праці візантійських та західноєвропейських авторів

від VI до XI ст. У них знаходимо відомості про спосіб життя і побут

слов'ян, їх воєнну силу, зв'язки з Руською державою, окремих руських

князів — Ігоря, Ольгу, Святослава, Володимира та ін.

 

Найвідомішими авторами є Прокопїй із Кессарії, секретар візантійського

полководця Велізарія (написав "Історію війни з готами", доведену до 554

р.); візантійський імператор Маврикій (582-602 pp.) — автор, а, може,

псевдоавтор книги "Стратегікон"; патріарх Фотій, який залишив бесіди І

послання з другої половини IX ст.; імператор Костянтин Порфирородний

(905-959 pp.), автор праць "Про управління Імперією" та "Про церемонії

візантійського двору"; візантійський хроніст Лев Діакон, автор "Історії

в десяти книгах" про період 959-976 pp.

 

У розпорядженні українського читача є такі російські переклади згаданих

авторів та пращ про них:

 

Прокопий из Кессарии. Война с готами. М., 1950;

 

Маврикий. Тактика и стратегия. СПб, 1903;

 

Ежегодник музея истории религии и атеизма. М., 1958. Т. 2. С. 107-136.

(Стаття Каждана А.П. про послання і бесіди Фотія);

 

Константин Багрянородный, Сочинения. М., 1899;

 

Византийский временник. М., 1961. Т. 20. (Стаття Каждана А.П. про Льва

Діакона).

 

Прокопій Кессарійський подає відомості про розселення слов'янських

відгалужень склавинів і антів, даючи їм дуже виважені характеристики.

"Численні племена антів" розмовляють тією ж мовою, що і склавіни. "...

Народами склавинами і антами не править один муж, але з давніх часів

вони живуть так, що порядкує громада, і тому всі справи, чи щасливі, чи

лихі, Ідуть до громади... Єдиного бога, що насилає блискавку, — визнають

єдиним владикою всіх і жертвують йому кров і всяку худобу. Не знають

долі (фатуму) І зовсім не визнають, щоб вона мала якусь силу над людьми,

але як хто має перед собою смерть видиму, чи в хворобі, чи на війні,

обіцяють вони за життя своє, якщо не згинуть, жертви богу, і,

врятувавшись, жертвують, що обіцяли, І думають, що тільки жертвою

врятували собі життя. Шанують вони річки, німф і деякі Інші божества,

жертвують їм всім і з тих жертв ворожать собі. Живуть вони в лихих

хатках, селячись далеко один від одного і змінюючи часто свої житла.

Вступаючи в битву, ідуть здебільшого на ворогів піші, маючи в руках

невеликі щити і піки, а нагрудників не одягають. Деякі не мають ані

сокири, ані плаща, але тільки в коротких штанах стають битися з

ворогами. В обох народів мова одна, проста І варварська. Виглядом вони

також не різняться поміж собою; всі вони високі і надзвичайно міцні;

тілом і волоссям не дуже білі І не русяві, І не впадають зовсім у чорне,

а рудуваті всі. Життя проводять суворе І нецивілізоване... вони зовсім

не злі і не підступні І в простоті заховують гунські звичаї. Й Ім'я у

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ