UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДжерелознавство. Політичні документи Головної Руської Ради періоду революції 1848 р. Закарпатські публіцисти (реферат)
АвторPetya
РозділДіловодство, бібліотечна справа, архівознавство
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4912
Скачало318
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Джерелознавство. Політичні документи Головної Руської Ради періоду

революції 1848 р. Закарпатські публіцисти

 

"Слово перестороги" В.Подолинського

 

Подібно як на сході, так І на заході українських земель політичну думку

насамперед будили питання національного життя народу нерівноправне

становище українців у державі Габсбурпв порівняно не тільки з німцями чи

угорцями, а й також з поляками або чехами В Галичині польська політична

думка, що перебувала в пошуку шляхів відродження польської державності

та національного визволення польського народу з-під гніту так званих

заборчих держав, здебільшого нехтувала національними прагненнями

українців (русинів) робила спроби подати русинів етнографічною групою

поляків, а їх мову — діалектом польської Таким було ставлення до

українців таємних польських організацій, що вже в 30-х роках XIX ст.

виникали у Львові "Союзу друзів народу'1 (1833-1835), "Співдружності

польського народу"(1835-1837), "Союзу вільних галичан" (1837-1838),

"Союзу синів Вітчизни" (1838) Коли група членів "Співдружності

польського народу" виступила за перейменування організації на

"Співдружність польського І руського народів", польська частина

організації на це не погодилась Русини вийшли з неї й утворили "Руське

коло".

 

Негація польських політичних сил українського народу й українських

Інтересів у Львові та Галичині стала головною причиною політичного

роз'єднання поляків І русинів у революції 1848 р Утворена у Львові 13

квітня 1848р польська Центральна Рада Народова декларувала завдання

виродження Польської держави, а практично висунула гасло перетворити

Галичину в польську автономну провінцію Австрійської держави без

врахування у ній національних Інтересів русинів Очевидно, що українські

політичні сили ніяк не могли прийняти такої позиції, тим паче виступити

на підтримку вимог Центральної Ради Народової

 

Група провідних діячів греко-католицької церкви, представників світської

Інтелігенції 2 травня 1848 р утворила у Львові Головну Руську Раду Серед

66 й членів налічувалося 18 духовних осіб, дев'ять представників

світської Інтелігенції, 20 дрібних чиновників, 13 студентів, п'ять

міщан, підприємець Очолив Раду єпископ Григорій Яхимович, його

заступниками стали криаошанин Михайло Куземський та юрист Іван

Борискевич, секретарями Ради — проповідник при церкві св Юра Михайло

Малиновський та службовець Кредитного товариства Теодор Леон-тович

 

Одним з найважливіших перших політичних кроків Ради було прийняття

вимоги поділу губернії Галичини ("Konigsreich Galizien und Lodomenen")

на дві: українську з центром у Львові та польську з центром у Кракові

Пропозицію вніс 22 травня о.Михайло Малиновський. Це відбулося

напередодні скликання у Празі Конгресу слов'янських народів, що зібрався

на початку червня 1848 р.

 

Головна Руська Рада 9 червня подала петицію до цісаря з вимогою

адміністративного поділу губернії, просила цісаря надати східному

"Руському краю" статусу коронного краю, тобто національно-територіальної

політичної автономії з власною конституцією, сеймом, державною

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ