UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДжерелознавство. Принципи роботи з історичними джерелами(реферат)
АвторPetya
РозділДіловодство, бібліотечна справа, архівознавство
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5434
Скачало463
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Джерелознавство. Принципи роботи з історичними джерелами Деякі принципи

роботи дослідника над джерелами

 

Абстрагуючись від конкретних імен дослідників, авторів наукових

трактатів, книг, статей, можемо констатувати, що більшість з них при

дослідженні й висвітленні певних історичних подій, явищ і процесів

користується, в принципі, тими ж самими джерелами. Незважаючи на це,

Інтерпретація тих самих явищ, оцінки і висновки часто бувають

діаметрально протилежними. Норманісти й антинорманісти у висвітленні

проблеми походження держави Київська Русь І походження самого терміну

Русь; М. Погодш І М.Грушевський у трактуванні проблеми "общерусскости"

чи самобутності українського народу, українські та польські Історики XIX

- першої половини XX ст. при трактуванні національного характеру Східної

Галичини; Брестська унія в оцінці Ідеологів православ'я І

греко-католицизму. Діаметрально протилежно подаються історичні

стереотипи таких персонажів, як Богдан Хмельницький, Петро Дорошенко,

Іван Мазепа, з новішого часу -— Симон Петлюра, Степан Бандера та ш.

 

У чому ж справа? Два Історики дивляться на минуле через призму одних і

тих самих джерел, а бачать його по-різному. Великою мірою це залежить

від того, якими принципами керується дослідник при вивченні історичних

джерел.

 

Перш ніж цитувати джерело, посилатися на нього і брати якесь твердження

з джерела за чисту монету, дослідник повинен:

 

1) Встановити ступінь об'єктивності самого джерела. Будь-яке писемне

джерело у час створення мало творця. В свою чергу, творець мав

суб'єктивний погляд на процеси, які зображував. Не зваживши того, як

велів в суб'єктивних причин висвітлювати події творець джерела, не можна

на його основі будувати якісь наукові категорії. В нашому Найдавнішому

літописі Йдеться про запрошення варягів-русів слов'янами десь приблизно

862 р. Прийшли посланці слов'ян до варягів-русів пошукати "собі князя,

який би володів нами І рядив за угодою, по праву", бо "земля наша велика

І щедра, а порядку в ній нема. Ідіть-но княжити І володіти нами". Чому

варто ставити під сумнів цю версію? Передусім тому, що Найдавніший

літопис писався через 250 років після зазначеної події.

 

І літописець — чи то Нестор, чи Сильвестр — міг знати про неї такою

мірою достеменно, як І про амазонок, які "мужа не мають, яко скот

безсловесний, а один раз на рік під весняні дні, ідуть вони із землі

своєї і злягаються з навколишніми мужами, вважаючи цей час за якесь для

них торжество І велике празникування". Жоден джерелознавець не

сумнівається в необ'єктивності цього свідчення. Чому ж тоді легенду про

запрошення варягів слід вважати за таку, що відображає Історичну

реальність?

 

Наративне джерело з пізнішого часу. Підкоморій Б.Мясковський, який в

січні-лютому 1649 р. був у складі делегації А.Киселя до Б.Хмельницького,

записав у своему описі переговорів слова гетьмана "Виб'ю з ляцької

неволі весь руський народ. І якщо раніше воював за свою шкоду І кривду,

то тепер буду воювати за нашу православну віру. . Досить нам на Україні,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ