UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІдеологія консолідації українського суспільства (реферат)
АвторPetya
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1624
Скачало218
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Ідеологія консолідації українського суспільства

 

І. Історичний вступ до проблеми

 

Історія України переконливо засвідчує, що боротьба за визнання

національної ідентичності українців та їх право на власну державу в усі

часи була пріоритетною. Першим державним оформленням цих прагнень стала

Київська Русь. З кінця IX століття Руська, земля стала центром,

політичним і територіальним ядром утворення обширної єдиної держави

сусідніх слов’ян. Державна єдність створювала сприятливі умови для

розвитку політичного ладу, економіки і культури. Зростала військова

могутність, внаслідок якої Київська Русь стала заслоном для Центральної

Європи та Візантії від нападу східних кочівників. Ця держава була добре

відома на міжнародній арені, про що засвідчують, зокрема, династичні

зв’язки київського князя Ярослава Мудрого з багатьма

західноєвропейськими дворами.

 

В ХП ст. могутнім поштовхом для консолідації українського народу стала

необхідність боротьби з татарською навалою. Це завдання було реалізовано

із зміцненням Галицько-Волинського князівства. Об’єднання українських

земель дало змогу нації осмислити себе сильною європейською державою, що

здатна протистояти іноземній окупації.

 

В 17 ст. український народ знову довів, що має здатність до єднання та

державотворення. Україна перебувала під владою Речі Посполитої. Зростав

феодально-кріпосницький і національно-релігійний гніт. Зокрема після

Люблінської унії 1569р. внаслідок загострення соціальних і національних

суперечностей наприкінці 16-першій половині 17 ст. на українських землях

спалахували народні повстання, які стали провісниками визвольної війни

1648-1654 під проводом Богдана Хмельницького. Колоніальний гніт Речі

Посполитої на українських землях став нестерпним, що дало поштовх до

консолідації українського суспільства. Чимало авторів того часу

змальовують жахливі картини знущань від яких страждали не лише окремі

верстви, а весь український народ, включаючи вище православне

духовенство, православну шляхту, заможне міщанство. Анонімний публіцист

сер. І7 ст., запеклий ворог українського народу, називав це головною

причиною визвольної війни. Він, зокрема, відзначав: «Мусимо визнати, що

велику ненависть підносять і поширюють великі податки, незвичайні

роботи, часті поволовщини, оренди, монополії ... які над ними вигадують

урядники, орендарі, економи, котрі хотіли б збільшити прибутки своїх

панів... Спитайтеся у самих же козаків, що спонукало їх до такої

відваги, сміливості, відчайдушності та шалу, і думаю, всі вони, подадуть

великий реєстр кривд, неслушних податків, які терпіли від панів,

комісарів та інших вельможних державців.» Єднання у визвольної війні

різних соціальних верств українського народу пояснюється загальними

інтересами і метою - знищення панування іноземних загарбників. Ще однією

ідеологічною основою консолідації став захист православ’я. Гасло

боротьби «за віру» було дуже зручно використане з початку повстання, як

дуже популярний клич, але вже далі домагання більших прав для

православної церкви було включено до козацької політичної програми.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ