UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІнтерпретативна мікросоціологічна парадигма дослідження смислопродукуючих чинників (реферат)
АвторPetya
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2265
Скачало194
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Інтерпретативна мікросоціологічна парадигма дослідження

смислопродукуючих чинників

 

Смислопродукуюча активність виявляється в просторі свідомості, яка є

водночас індивідно- і соціально-орієнтованою. Смисли в межах парадигми,

що розглядається, не створюються на індивідному рівні, але саме від

індивідної самості залежить, сприйняти чи ні певний нормативний

конструкт соціальної реальності як смисл.

 

В процесі функціонування соціальної системи відбувається пріоритування

смислів, що постають вже як символічний продукт міжіндивідної взаємодії

мікроконтексту і мікросегменту соціального простору. Тобто механізми

смислопродукування створюють соціально значущі образи як типізації

вільного вибору. На індивідному рівні обирається соціально-типізований

сценарій смислопродукування як компроміс між власною смислопродукуючою

активністю та соціально-легітимним сценарієм її здійснення.

 

Репрезентативним прикладом аналізу соціальної самості як рівнодіючої

соціального смислопріоритування та індивідної інтерпретації соціально

значущих образів індивідною свідомістю є символічний інтеракціонізм Дж.

Міда.

 

Аналіз останніх досліджень, в яких започатковано роз’вязання проблеми

 

Інтерпретативно-мікросоціологічний аналіз проблеми смислопродукування в

соціальних системах започатковано в таких працях Дж. Міда: 1. Mind, Self

and Society: From the Standpoint of a Social Behaviorist. Chicago:

University of Chicago Press, 1934/1962. Праця присвячена аналізу

чинників соціальної поведінки, що уможливлюють становлення самості в

процесі соціалізації. Самість при цьому вчений розглядає як рівнодіючу

власне „Я” і дзеркального „Я”. 2. The Philosophy of the Present. La

Salle, 111.: Open Court Publishing, 1959. Праця присвячена чинникам

об’єктивації особи в соціальній системі. На основі аналізу мікроструктур

і смислодинамічних чинників поведінки Дж. Мід прагне довести існування

особливої „філософії буденності”, яка формує диспозиції соціальної

самості.

 

Розум, як і свідомість, Дж. Мід визначає як процес, як внутрішню розмову

людини зі своїм „Я”, а не як об’єкт. Це не внутрішньоособистісний

феномен, не мозкове, а соціальне явище. Він виникає і розвивається в

межах соціального процесу як невід’ємна його частина. Соціальний процес

передує розумові; він не є продуктом розуму, як вважає дехто з

дослідників. Інакше кажучи, розум також визначається не змістовно, а

функціонально.

 

Якщо враховувати ці подібності з такими поняттями, як свідомість, то

правомірно запитати: „В чому ж полягає відмінність розуму?” Люди мають

особливу здатність викликати в собі відгук, який прагнуть викликати і в

інших. Прикметною властивістю розуму є здатність індивіда „викликати в

собі не просто одиничний відгук іншого, але відгук, так би мовити,

спільноти в цілому. Це наділяє індивіда тим, що ми називаємо „розумом”.

Певна дія в сьогоденні означає певну організовану реакцію; і якщо хтось

має цю реакцію в собі, то він володіє тим, що ми називаємо „розумом” [1;

р. 267]. Таким чином, від інших подібних понять у творчості Дж. Міда

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ