UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАдаптивні механізми самосвідомості й самоідентифікації (реферат)
АвторPetya
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2080
Скачало254
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Адаптивні механізми самосвідомості й самоідентифікації

 

Нашим завданням є розгляд структури й функції самосвідомості, або

„Я-концепції” особистості (ці терміни використовуються як синоніми) з

позицій принципів та із застосуванням понять теорії соціально-психічної

адаптації особистості [1 – 4].

 

Про онтогенетичну черговість виникнення свідомості й самосвідомості в

радянській психології побутували дві точки зору. Так, згідно з В.

Бехтерєвим, найпростіша самосвідомість передує свідомості, тобто,

усвідомленню предметів зовнішнього світу. Під самосвідомістю в такому

випадку розуміють нечітке відчуття власного існування. Друга точка зору

представлена у працях Л. Виготського [5] і С. Рубінштейна [6]. Ці автори

вважали, що самосвідомість дитини виникає тільки у віці 2 – 3 років у

зв’язку з розвитком мови й загальної самостійності.

 

Але існує третя і точка зору, і вона сьогодні видається найбільш

обґрунтованою. Згідно з нею, самосвідомість виникає одночасно із

свідомістю, оскільки, як говорив І. Сєченов, одночасно з відчуттями,

викликаними зовнішніми предметами, дитина вже на початку онтогенезу

одержує відчуття від своїх органів.

 

Ця ідея І. Сєченова, яку підтримують і сучасні дослідники, стосується не

самосвідомості у власному розумінні цього слова, а самознання, яке може

бути підсвідомим. На початку онтогенезу знання індивіда про себе є

підсвідомим; нагромадження такого знання є одним з первинних механізмів

формування онтогенетичної підсвідомої сфери психіки. Самознання стає

самосвідомістю тільки тоді, коли перетворюється на об’єкт усвідомлення,

свідомої уваги особистості. Такий процес, як переконують і літературні

джерела, і наші спостереження, відбувається пізніше. Він розпочинається

приблизно з однорічного віку, але найбільший розвиток одержує з кінця

другого року постнатального онтогенезу.

 

Оскільки структура самосвідомості особистості формується в ході її

онтогенетичної соціалізації, то вона є частиною набутого досвіду. Це

означає, що ця підструктура особистості в аспекті свого психологічного

існування, у порівнянні з іншими надбаними психічними змістами, не

повинна мати якихось значних особливостей. Ми вважаємо, що структура

самосвідомості, або „Я-концепції”, актуально має переважно підсвідоме

існування, бо особливо чітке й можливо повне усвідомлення власної

особистості й власних переживань, психічних процесів і дій вимагаються

від людини тільки у певних проблемних ситуаціях. Обмеження обсягу

одночасно усвідомлюваних змістів зі структури „Я-концепції” значною

мірою обумовлюються феноменом „звуження свідомості”, яка стає, таким

чином, доцільним механізмом психічної активності людини. У випадках,

коли актуального усвідомлення власного „Я” немає, ми не можемо

припустити щось інше, ніж збереження „Я-концепції” поза сферою

свідомості, тобто підсвідомо. До речі, сучасні дослідження сну і

сновидінь свідчать, що в такому особливому підсвідомому стані, у

процесах сноподібної психічної активності іноді досить чітко

проявляються елементи або й цілісні підструктури „Я-концепції”.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ