UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДослідження інтроекції як явища культури (реферат)
АвторPetya
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1487
Скачало155
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Дослідження інтроекції як явища культури

 

Досить важливим для психологічного дослідження є комплекс чинників,

зумовлених зміною структури виробництва та споживання інформації в

сучасному суспільстві. Окремі дослідники підтримують своєрідне

пост-марксистське вирізнення великих груп за ознакою характеру доступу

до інформаційних ресурсів. Верхівку соціальної структури утворює еліта,

спроможна впливати на контент ЗМІ; аналогом середнього класу є виробники

інформації, що мають також широкий доступ до її альтернативних джерел;

нижнім, експлуатованим класом є інформаційні пролетарі, чий вибір суворо

обмежуюється елітою, а також власною схильністю до нерозбірливого

споживання медіа-продуктів [2].

 

Така класифікація дещо умовна, оскільки для інформаційного суспільства

характерна досить активна і навіть значно складніша, порівняно з

індустріальним, „горизонтальна” взаємодія субкультур. Наприклад, з точки

зору класової теорії, а також теорії стратифікації, професійні виконавці

джазу і міщанських романсів належать до однієї соціальної групи. Однак у

багатьох випадках групові цінності та інтереси, сформовані субкультурою,

є для них значущіші, ніж класові; виконавець інакшої, „неправильної” з

субкультурної точки зору, музики часто сприймається „чужішим”, ніж

представник соціальної групи, що взагалі перебуває поза мистецтвом.

 

Схожа упередженість часто характерна й для представників інших творчих

професій. Це дещо нагадує ставлення людини із сильним релігійним

почуттям до „єретика” його власної віри. Позиція митця поза сучасними

йому субкультурами, а тим більш, хоча б декларативно, над ними, досить

рідкісна. Інтегрованість в розвинену субкультуру надає артистові

практично гарантовану цільову аудиторію – обмежену, але досить віддану.

Водночас така інтегрованість значною мірою заважає здобути визнання поза

її межами.

 

Навряд можливо заперечити значний вклад Т. Адорно в дослідження

сучасного музичного мистецтва [1]. Також варто погодися з деякими досить

суворими характеристиками сучасної йому популярної музики. Так, Т.

Адорно стверджував, що 90 % створюваної в США музичної продукції є

кічем. Зауважимо, що до категорії кіча вчений беззастережно відносив усі

без винятку популярні пісні і навіть імпровізаційний джаз, з чим

погодитися досить важко. Це гідна точка зору для теоретика нової музики,

який здатен логічно обгрунтувати творчість Шенберга і Веберна. Водночас

це лише одна з можливих позицій для арт-критика, оскільки можна

переконливо довести належність до мистецтва і кращих зразків джазу, і

багатьох популярних пісень. Також це досить сумнівне твердження для

дослідника масової музичної культури, зокрема психолога чи соціолога. На

цьому прикладі бачимо, що ангажованість автора однією з мистецьких

субкультур досить часто спричиняє до певної обмеженості його наукових

висновків.

 

Однак слід визнати, що сучасне виробництво поп-продукту довело до

абсурду деякі тенденції, лише окреслені авторами і виконавцями шлягерів

першої половини минулого сторіччя. В першу чергу зауважимо, що

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ