UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДрама в педагогічному процесі (реферат)
АвторPetya
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3071
Скачало188
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Драма в педагогічному процесі

 

Педагогічний процес є світом різноманітних опозицій, які „уживаються”

на основі принципу доповнюваності. Загальною проблемою статті є

розуміння й сприймання педагогічного процесу як частини людського буття,

розмаїття ситуацій, в тому числі й драматичних. Метою статті є спроба

використати ідеї поняття драми у розумінні Ж. Політцерна [17] й Л.

Виготського [8] для аналізу певних особливостей педагогічного процесу з

позицій індивідуальності, унікальності як тотальних цілісностей.

 

Педагогічний процес є „світом феноменів”, тобто явищ, які багато в чому

осягаються досвідом. До них належить, передусім, феномен людини.

Прикладами інших можуть бути феномени індивідуальності, унікальності,

свідомого, несвідомого. Одним із „нервів” педагогічного процесу як явища

культури є „принцип моральнісної проблемності” (Л. Булавка, А. Бузгалін

[7]), який пов’язує „однією єдиною єдністю” (М. Бахтін) феномени

індивідуальностей та унікальності педагогічного процесу, відношення між

якими (а, отже, й саме педагогічне життя) „відбувається у формі драми

суб’єктів… Саме через драматургію моральнісних відносин і визріває

унікальність кожного із феноменів” (Л. Булавка, А. Бузгалін [7, с.

128]).

 

Педагогічний процес потрібно досліджувати як буття-подію конкретних

людей – суб’єктів дій і вчинків. Педагогіка має вивчати реальні події

повсякденного життя учасників педагогічного процесу як людей. Саме

реальні учасники – індивіди, унікуми – спілкуються між собою, здійснюють

вчинки. Конкретність і цілісність учасників педагогічного процесу як

дійових осіб необхідно враховувати при дослідженні „живого”, а не

ідеального, абстрактного цього процесу. Жодна теоретична сума чи

сукупність, синтетичний образ не замінять конкретно-ціліснісну людину.

Не йдеться про те, що при вивченні педагогічного процесу втрачає своє

значення поелементний і системний синтез. Йдеться про те, що потрібно

„…почати з дрібного факту, який був би незбагненним поза цілісністю

індивіда. …Цілісність індивіда має бути не кінцем і завершенням

дослідження, а його вихідною гіпотезою” [17, с. 26].

 

„Що таке людина?” – запитує Л. Виготський. І відповідає: „Для Г. Гегеля

– логічний суб’єкт. Для І. Павлова – сома, організм. Для нас – соціальна

особистість = сукупність суспільних відносин, втілена в індивіді” [8, с.

58 – 59].

 

Ці визначення не охоплюють поняття „людина” у всій повноті, конкретності

й цілісності. Людина – це „щось більше”, і з цим „більшим” працює

педагог у реальності, це „більше” й потрібно вивчати та описувати.

 

У реальному педагогічному процесі педагог має справу не з окремими

особливостями, властивостями, елементами, а з єдиною, неповторною,

цілісною особистістю. Йому необхідні системне розуміння і сприймання

учня, системна оцінка його дій і вчинків. За системного підходу це

означає розуміння вчинків учнів як діалектичної взаємодії цілого та його

частин. Переважна увага на частини (окремі особливості особистості) і

заниження значення цілого (цілісна особистість) призведе до виявлення

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ