UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕкзистенціальний зміст суб’єктного аспекту юнацької кризи (реферат)
АвторPetya
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2038
Скачало192
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Екзистенціальний зміст суб’єктного аспекту юнацької кризи

 

У статті подано результати дослідження кризовості юнацького

дорослішання, інтерпретація якого здійснена в межах суб’єктного підходу

(як сам зростаючий суб’єкт переживає власне становлення). Це дозволило

визначити юнацьку кризу як пошук смисложиттєвого самовизначення, яке

суб’єкт, що дорослішає, здійснює вперше в житті.

 

Психологічна наука завжди розвивалася відповідно до вимог соціального

життя, оскільки в ньому спостерігається постійне зростання впливу

конфліктогенних і травматогенних факторів. На рівні конкретного

індивідуума дія цих факторів актуалізує появу криз життя, що викликає

все більшу потребу в психотерапевтичних послугах. А це, в свою чергу,

спрямовує психологію на оптимізацію способів подолання цих криз, для

чого необхідно знати закономірності їх перебігу: що зумовлює виникнення

та розвиток криз, які адаптаційні механізми спрацьовують при їх

подоланні, що відбувається з психологічною організацією людини після

завершення кризового періоду?

 

Загалом на основі факторів, що зумовлюють появу криз, виокремлюють

нормативні (закономірні, обов’язкові) та ненормативні (випадкові,

біографічні) кризи. Перші виникають внаслідок психічного розвитку

людини, другі – внаслідок життєвих подій. Такий розподіл знайшов

теоретичне обгрунтування. Нормативні кризи висвітлено в межах теорій

психічного розвитку (дослідження спрямовуються переважно на вивчення

особливостей процесу становлення людини, тому в цих теоріях охоплюється

лише період дорослішання, зростання дитини), ненормативні – в межах

теорій життєвого шляху людини (тут розглядається життєвий шлях в цілому,

оскільки сама ця категорія конкретизується в термінах, що описують

перебіг всього життя людини).

 

В теоріях психічного розвитку основною методологічною категорією

виступає „вік” [27]. Наукова думка ХІХ сторіччя застосовувала для його

вивчення принцип історичності: історичний час розглядався як один з

чинників людського віку. Зокрема, відзначалося, що об’єктивна,

соціально-економічна різниця між подіями в ході історичного розвитку

визначає різницю між поколіннями людей. Вважалося, що різниця між

індивідами одного й того ж хронологічного і біологічного віку, але які

належать до різних поколінь, обумовлюється соціально-історичними, а не

біологічними (генотипічними) причинами. До того ж

порівняльно-статистичний аналіз біографічних дат і подій виявляє

наявність складного переплетіння біологічного та історичного часу в

житті людини [4].

 

Отже, розвиток психіки, крім біологічного субстрату, набував

конкретно-історичного характеру: дитина народжується природною істотою,

яка потенційно здатна до перетворення на істоту суспільну [16]. Саме ця

особливість людської психіки – „потенційна здатність до перетворення” –

і стала засадою вивчення становлення людини не тільки через її психічний

розвиток, але і як її „самостійний рух по життю”, що відбувається

завдяки активності самої людини.

 

Принцип „самостійної активності” знайшов теоретичне обгрунтування в

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ