UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМак’явеллістичний тип лідерства (реферат)
АвторPetya
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2140
Скачало217
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Мак’явеллістичний тип лідерства

 

Стаття присвячена одній з найважливіших проблем сучасної політичної

психології – мак’явеллістичному типу лідерства. Це питання, попри все,

продовжує залишатися одним з найменш досліджених проблемних полів

психології. У статті під різними кутами зору розглядаються причини

ґенези мотивації мак’явеллістичного типу, зокрема психологічні,

біологічні та інші фактори. Аналіз ілюструється прикладами лідерів

мак’явеллістичного типу як минулого, так і сучасності. Розглядаються

методи дослідження мак’явеллізму: автор аналізує “Mach Scale” та інші

методики.

 

Феномен мак’явеллізму є однією з найцікавіших і водночас найменш

досліджених проблем сучасної соціально-політичної психології. З одного

боку, це об’єктивується істотною складністю відповідних

теоретико-емпіричних досліджень, а з іншого – ідеологічною цензурою в

недалекому минулому на розробку таких питань, що й досі стримує

зростання кількості дослідницьких доробок. Водночас проблема

мак’явеллізму є дуже важливою не тільки для країн молодих демократій, де

сучасні дослідження висвітлюють ряд нових мотиваційних факторів

прагнення до влади, але й для країн зі сталим народовладдям, де

кількість лідерів мак’явеллістичного типу невпинно зростає.

 

Дослідження мак’явеллістичної мотивації у політичній психології

 

Напевне, не сподівався видатний італійський мислитель епохи Відродження

Нікколо Мак’явеллі, що стане відомим нащадкам не тільки завдяки думкам,

покладеним в основу багатьох його творів, а й через те, що його прізвище

слугуватиме синонімом жорстокості й лицемірства, хитрості та

безпринципності, підступності та брехні політиків і політичної влади

взагалі. Термін „мак’явеллізм” давно і міцно закріпився в

політико-психологічному тезаурусі як уособлення найгірших якостей тих,

хто вважається найстрашнішими представниками людського роду – тиранів і

диктаторів, що порухом пальця вирішують долі мільйонів людей. Усюди, де

проявляє себе політична влада, а надто там, де при владі хитрість,

цинізм та прагнення зиску, імпліцитно присутній і Мак’явеллі, наразі

через його заповіти, втілені у творі „Монарх”.

 

Мак’явеллі залишив нащадкам багато запитань, і, щоб відповісти бодай на

частку з них, варто зробити невеликий історичний екскурс у середньовічну

Флоренцію, яка за часів Відродження зажила слави наукового й культурного

центру Європи. Саме тут 1465 року народився той, кому судилося стати

одним із перших дослідників політичної свідомості лідерів та їхніх

послідовників. Глибока криза і роздрібненість країни, насиченість

політичними подіями не могли не позначитися не світосприйманні

Мак’явеллі. Через це стилю його міркувань притаманна виняткова

парадоксальність та ескапізм, а внутрішня досконалість прагнень заходить

у протиріччя із необхідністю виправдовування особливостей політичної

поведінки лідерів.

 

У ті бурхливі часи розкривався талант Мак’явеллі як непересічного

психолога. Він тривалий час очолював оборонне відомство Флорентійської

республіки за правління Лоренцо Медичі. У своїй праці “Монарх” (1513

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ