UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсобистісна потреба влади як чинник політичної свідомості студентів (реферат)
АвторPetya
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1931
Скачало187
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Особистісна потреба влади як чинник політичної свідомості студентів

 

Боротьба за владу – центральна детермінанта і принцип функціонування

політичної системи суспільства. Певний рівень потреби влади характерний

кожній особистості незалежно від рівня її залучення до політичного

життя. Оскільки відносини „домінування – підпорядкування” можна

спостерігати в сім’ї, навчальному, виробничому колективі та навіть у

дружніх взаєминах, то особистість має широкий спектр можливостей

задовольнити свою потребу влади. Одержуючи практичне задоволення у

сферах далеких від політики, потреба влади, так чи інакше, впливатиме й

на особливості політичної свідомості людини. Дослідженню взаємозв’язку

потреби влади і особливостей політичної свідомості особистості

присвячена ця стаття.

 

Визначення основних понять

 

Поняття „влада” вивчається в межах багатьох наукових підходів та

парадигм. Є. Вятр, наприклад, підкреслює психологічну та суспільну

природу влади. Фактичний доступ до влади, методи її здійснення – це

соціальні явища, які визначаються суспільною системою загалом, тоді як

прагнення влади та пристосування до неї – явища психологічні [2].

 

З психологічної точки зору можемо визначити владу як здатність суб’єкта

реалізувати власну волю, впливаючи на об’єкт шляхом цілеспрямованого

використання своїх ресурсів.

 

Владні відносини передбачають взаємодію двох сторін – суб’єкта і

об’єкта. Тому поняття „потреба влади” має подвійний зміст. Він

залежатиме від того, хто буде носієм потреби влади. Для суб’єкта владних

відносин „потреба влади” означатиме потребу домінування, а для об’єкта –

потребу підпорядкування. Посилаючись на погляди Е. Фромма (єдина природа

садизму і мазохізму), А. Кемпінські (взаємозв’язок того, хто керує і

того, хто підпорядковується) та В. Васютинського (аналіз домінування і

підпорядкування у інтерсуб’єктній взаємодії), вважаємо за доцільне

виокремити два компоненти потреби влади – потребу домінування і потребу

підпорядкування [1; 4; 6].

 

Слід також зазначити, що потреба влади є квазіпотребою – цінністю,

здатною задовольнити не одну, а кілька базових потреб [3].

 

Існує два типи особистісного прагнення влади залежно від мети її

реалізації особистістю. К. Хорні називає їх нормальним (як наслідок сили

і компетентності) та невротичним (наслідок слабкості і беззахисності)

прагненням влади [8]. Х. Хекгаузен виокремлює інструментальний (влада як

засіб) та неінструментальний (влада як мета) види використання влади

[7].

 

Політична свідомість – це опосередковане відображення політичного життя

суспільства, суттю якого є проблеми влади, формування, розвиток і

задоволення інтересів і потреб політичних суб’єктів; сукупність

поглядів, оцінок, настанов, які, відображаючи політико-владні відносини,

набувають відносної самостійності. Це сприйняття суб’єктом частини

реальності, пов’язаної з політикою, суб’єктивний образ політичної

системи, який не є продуктом індивідуальної свідомості, а здобувається

особистістю з довкілля в ході політичної соціалізації [5].

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ