.

Особливості соціальних уявлень громадянок України та США (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
221 1986
Скачать документ

Реферат на тему:

Особливості соціальних уявлень громадянок України та США

В період трансформації українського суспільства, бурхливих змін у
соціально-економічній, політичній, ідеологічній сферах актуалізується
потреба виваженого аналізу особливостей ментальності нашого народу.
Майбутнє суспільства залежить не тільки від економічних та політичних
чинників – психологічні і соціально-психологічні аспекти специфіки
індивідуальної та масової свідомості здійснюють свій вплив на нишні
складні суспільні процеси. Вони можуть не тільки їх прискорювати чи
гальмувати, а й призводити до непередбачуваних наслідків. Ці проблеми
мають безпосереднє відношення до феномена ментальності – її
особливостей, динаміки та трансформації, механізмів передачі
культурно-специфічної інформації.

В останні десятиріччя в міжнародній психологічній науці виникли нові
напрямки – крос-культурна та культуральна психологія (Cultural
Psychology), які тісно пов’язані з психологічною та соціальною
антропологією і мають на меті вивчення різниці та подібності різних
культур. Велика кількість досліджень присвячена пошукові універсальних
психологічних вимірів, за якими можуть порівнюватися культури. Серед них
найдетальніше вивчається конструкт колективізму-індивідуалізму,
культуральний рівень цінностей тощо [2, 8, 10]. На жаль, участь України
у міжнародних крос-культурних проектах щодо вивчення психологічних
особливостей різних людських спільнот була досить обмежена. Проте, з
нашого погляду, саме крос-культурні дослідження можуть дозволити
визначити суттєві особливості ментальності, відкрити нові виміри, які
важко помітити з “внутрішньо-культурної” (“emic”-підхід) позиції. При
порівнянні культур постає завдання розкрити смисловий простір культури,
поле її значень та кодів.

В українському суспільстві, яке здійснює демократичні перетворення,
важливою є проблема утвердження демократичних цінностей, партиципативної
поведінки громадян, готових брати участь у прийнятті рішень щодо
суспільних питань. Така поведінка притаманна самоефективним (за А.
Бандурою) індивідам, або особам, які усвідомлюють, що вони самі є
суб’єктами свого власного життя. С. Рубінштейн визначав суб’єктність як
спосіб реалізації людиною своєї власної людської сутності в світі.
Суб’єкт є детермінантом змін у навколишньому середовищі, він схильний до
самостійності (саморегуляції, самоорганізації) та спроможний
самовдосконалюватися [5]. Суб’єкт ставить цілі, накреслює життєві плани,
обирає стратегію життя. На думку К. Абульханової, найсуттєвіша для
психології суб’єкта риса активності полягає в тому, що активність
спрямована на зняття протиріч, що неминуче виникають між бажаннями та
можливостями особистості і вимогами суспільства [1].

З нашого погляду, суб’єктність в розумінні деяких авторів (А.
Брушлинський, К. Абульханова, В. Татенко та інші) збігається з
концепцією індивіда як автономного морального діяча, члена
громадянського суспільства, що є основою західних демократій [6].
Суттєвою складовою останніх є стрижневі цінності прав та свобод людини,
відображені, наприклад, у головних документах США – “Біль про права
людини” та “Декларація незалежності”. H. Marcus вказує, що ці стрижневі
цінності є основоположними принципами, укоріненими в свідомості
американських громадян [9].

Ми висловлюємо припущення, що громадянська поведінка та громадянськість,
як відданість демократичним цінностям, участь у суспільному і
політичному житті, створення громадянського суспільства можуть
починатися з переорієнтації цінностей, притаманних особистому життю
людини. Саме усвідомлення індивідуальних потреб та почуттів, прав та
обов’язків, готовність активно діяти задля реалізації своїх цілей,
самоповага та поцінування незалежності дозволяють людині стати суб’єктом
власного життя, тобто автономним моральним діячем. Таким чином,
суб’єктність виступає як активність особистості у відношенні до власного
життя та життя соціуму, розуміння себе не гвинтиком, яким хтось керує, і
не піщинкою, що залежить від волі сильнішого, а причиною та джерелом
своєї поведінки. Активізація суб’єктних механізмів особистості дозволяє
відчути себе суб’єктом власної діяльності та суспільного життя,
спроможним діяти разом з іншими членами суспільства задля змін на краще.

У 2000 – 2001 роках нами було проведено крос-культурне дослідження з
метою з’ясування і порівняння соціальних уявлень пересічних громадян
сучасної України та США щодо різних сфер життєдіяльності: сімейної,
професійної, сфери індивідуально-особистісного удосконалення та
соціально-політичної.

С. Московічі порівнює соціальні уявлення з теоріями, які упорядковують
сприйняття людиною світу. Ці теорії дозволяють людині свідомо чи
підсвідомо виносити судження щодо подій, своєї поведінки та поведінки
оточуючих, мають емоційне забарвлення. Тобто соціальні уявлення
виступають як внутрішня картина світу кожного індивіда [3].

В дослідженні використовувався психосемантичний підхід, який дозволяє
реконструювати категоріальні структури індивідуальної та суспільної
свідомості. На думку В. Петренко, такий підхід дозволяє вибудувати
“картину всесвіту”, визначити так звані конструкти або певну “систему
координат”, через яку людина сприймає світ. Узагальнення цього матеріалу
дає змогу зробити припущення про найпоширеніші уявлення, категорії, на
які спираються члени певної людської спільноти у своєму сприйнятті
різних подій, ситуацій, стосунків; реконструювати “тканину” суспільних
відносин та ставлення людей до життя навколо себе. Соціальні моделі, які
являють собою складну форму категоріальних структур суспільної
свідомості, не тільки описують, а й породжують соціальну реальність.
Побудова “бажаного майбутнього” можлива тільки за конструктами,
представленими в індивідуальній та суспільній свідомості [4].

Виділення і аналіз категоріальних структур, що опосередковують
сприйняття і усвідомлення індивідом своїх диспозицій у різних змістовних
сферах діяльності (структур повсякденної свідомості, соціальних
стереотипів), дозволяє поглибити розуміння стану сучасної суспільної
свідомості, зміни в настановах, цінностях та диспозиціях громадян в
суспільстві, що трансформується.

У дослідженні, проведеному нами спільно з науковцями США (проф. Сьюзен
Кросс, Державний Університет Айови), брали участь 200 американських (м.
Еймс, штат Айова) та 200 українських студенток з Одеси. Використовувався
психосемантичний метод “множинної ідентифікації” на основі методики, яка
застосовувалась В. Петренко для дослідження національних стереотипів
[4]. Опитувальник, який спрямовувався на визначення рівня суб’єктності,
що виявляється у соціальних репрезентаціях сучасних молодих жінок,
складався з 56 повсякденних вчинків. Досліджуваним пропонувалось оцінити
з точки зору вірогідності здійснення вчинків (за шестибальною шкалою)
кожною з 9 рольових позицій: 1) Я; 2) Мій ідеал жінки; 3) Моя мати; 4)
Типова жінка нашого суспільства; 5) Типова жінка західного
демократичного суспільства (для американської вибірки – “типова
росіянка/українка”); 6) Жінка, до якої я ставлюся з презирством (для
американської вибірки – “Жінка, на яку я не хотіла б бути схожою”); 7)
Жінка, особисте життя якої не вдалося; 8) Жінка нашого суспільства 20
років тому; 9) Жінка, яка досягла успіху в нашому суспільстві.

Вчинки, які мали оцінюватись, стосувалися чотирьох сфер повсякденного
життя: 1. Професійна; 2. Сфера індивідуально-особистісного
вдосконалення; 3. Сімейно-побутова; 4. Соціально-політичної активності.

Опитувальник було перекладено на англійську з дотриманням умов
крос-культурних досліджень. В англомовному варіанті за допомогою
американських колег підбиралися еквівалентні значення ситуацій та
вчинків, які є повсякденними для громадян США.

Аналіз результатів дав можливість визначити як особливості соціальних
уявлень та “рівень суб’єктності” в особистісному і соціально-політичному
житті наших співвітчизниць, так і порівняти ці особливості з
особливостями, притаманним громадянкам держави з усталеними
демократичними традиціями, якою є США.

Дослідження соціальних уявлень виявило, що процес активізації, проявів
суб’єктності як прагнення робити усвідомлений вибір і нести за нього
відповідальність, приймати ризиковані рішення, активно діяти задля
можливості змінити своє життя, без огляду на певні неминучі втрати, а
також турбота про власне здоров’я та особистісне зростання властиві
більшості українських респонденток у трьох перших сферах. Одночасно
соціально-політична активність, хоч і розглядається нашими респондентами
як необхідна в ідеалі, в їхньому власному житті проявляється досить
невиразно.

Досить високий рівень схильності до активної життєвої позиції виявили
українські респондентки в професійній сфері, демонструючи готовність до
зміни професії, місця роботи, якщо воно не задовольняє їхніх потреб. До
цієї сфери належали такі зразки вчинків, як “Змінити професію, яка не
подобається”, “Організувати власний бізнес”, “Прагнути зробити кар’єру”,
“Піти з місця роботи замість того, щоб чекати, поки начальство виплатить
заробітну платню”.

Таким чином, активність життєвої позиції, суб’єктність почала виявлятися
в особистісній сфері – як такій, що в першу чергу зачіпає інтереси
індивіда і де особистість бачить реальні результати своєї власної
активності. В цій сфері суб’єкт активності може прогнозувати результати,
зважувати альтернативні варіанти рішень, робити вибір, керуючись
власними принципами та перевагами.

Низькою є активність у соціально-політичній сфері, що стосується як
“електоральної активності”, так і прагнення взяти участь у суспільних
процесах, впливати на прийняття рішень на місцевому рівні, об’єднуватися
з іншими громадянами для захисту локальних інтересів чи власних прав.
Наші респондентки, як виявилося, не ідентифікують себе з членами
громади, мікрорайону. Для образу “Я” дуже низька вірогідність таких
вчинків, як “Дбати про порядок у мікрорайоні”, “Брати участь у
батьківському комітеті”, “Письмово звертатися до органів влади, щоб
добитися справедливості”, “Зустрічатися з кандидатом у депутати” тощо.
Однак ці вчинки оцінюються як високовірогідні для “Жінки західного
демократичного суспільства”. Можна вважати тенденцією, що подає надію,
те, що рольовій позиції “Мій ідеал жінки” приписується значно більша
вірогідність здійснення активних вчинків у соціально-політичній сфері,
ніж образу сьогоденного “Я”.

Для української вибірки кореляційний аналіз дозволив виявити високий
ступінь збігу образу “Я” та “Ідеалу жінки”, дещо меншу кореляцію образу
“Я” з рольовою позицією “Моя мати” та “Жінка, яка досягла успіху в
нашому суспільстві”, гранично значима кореляція відмічається з рольовою
позицією “Типова жінка західного демократичного суспільства” (таблиця
1).

Таблиця 1

Кореляцийна матриця рольових позицій для української вибірки

  Я Ідеал Мати Типова  жінка нашого  сусп. Типова американка Жінка, до
якої ставлюся з презирством Жінка, особисте життя якої не вдалося
Жінка 20 років тому Жінка, яка досягла успіху 

Я 1                

 Ідеал 0,822 1              

 Мати 0,631 0,273 1            

 Типова  0,337 -0,112 0,721 1          

 Амер. 0,498 0,788 -0,221 -0,454 1        

 Презир. -0,621 -0,873 -0,072 0,314 -0,784 1      

 Невдаха -0,422 -0,721 0,064 0,516 -0,681 0,786 1    

 20 років тому 0,033 -0,144 0,553 0,408 -0,469 0,255 0,259 1  

 Успішна 0,745 0,929 0,124 -0,156 0,881 -0,862 -0,675 -0,358 1

Рольові позиції “Моя мати” та “Ідеал” пов’язані значно менше, що
свідчить про знецінення досвіду батьківської сім’ї, батьківських
цінностей та ідеалів. Образ “Моя мати” збігається з рольовою позицією
“Жінка нашого суспільства 20 років тому” і не має кореляції з рольовою
позицією “Жінка, яка досягла успіху у нашому суспільстві”. Відповідно,
“Жінка нашого суспільства 20 років тому”, за уявленнями досліджуваних, –
це не та жінка, “яка досягла успіху у нашому суспільстві” (заперечна
кореляція).

Цікаво, що образ “Типової жінки нашого суспільства” має позитивні
кореляційні зв’язки з позиціями “Жінка, до якої я ставлюся з
презирством”, “Жінка, особисте життя якої не вдалося” та “Жінка нашого
суспільства 20 років тому”. Таким чином, наші респондентки вважають, що
типові сучасні жінки мають багато спільного з жінками нашого суспільства
20 років тому, і себе з ними не ототожнюють. В їхніх очах типові сучасні
жінки є негативним образом.

Рольова позиція “Типова жінка західного демократичного суспільства” у
сприйнятті досліджуваних має високі кореляційні зв’язки з образом
“Жінки, яка досягла успіху в нашому суспільстві”, а також “Моїм ідеалом
жінки” та дещо менше – з образом “Я”. Тобто ідеалом наших досліджуваних
є жінка західного демократичного суспільства. Можна припустити, що
імпліцитно цей образ викликає уявлення про демократичні цінності, які
повинна сповідувати така типова жінка. Опосередковано можна зробити
висновок, що для наших жінок, які відкидають цінності і норми,
характерні для суспільства 20 років тому, на перший план виходять такі
цінності, як право вибору, свобода і відповідальність за власне життя.
Однак наші жінки не можуть поки що ототожнювати себе з таким образом.

Найбільша подібність між образами “Я” і “Мій ідеал жінки”, а також
“Жінкою західного демократичного суспільства” помітна у професійній
сфері та сфері індивідуально-особистісного вдосконалення. В сімейній
сфері, завдяки традиційним культурним відмінностям, певні вчинки
вважаються мало прийнятними для себе та ідеалу, але характерними для
жінки західного суспільства (“Прожити життя, не одружуючись”,
“Одружитися з чоловіком, якого кохаю, навіть якщо він не може
забезпечити сім’ю”, “Зрадити чоловікові у відповідь на його зраду”).

І зовсім не схожі образи “Я”, “Ідеалу” і “Жінки західного демократичного
суспільства”, якщо порівнювати їх поведінку у соціально-політичній сфері
(громадянська активність). На думку респонденток, для узагальненого
образу “Жінки західного демократичного суспільства” типовими є такі
вчинки, як: “Вступити в громадську жіночу організацію”, “Брати участь у
страйку або мітингу протесту”, “Письмово звертатися до органів влади,
щоб домогтися справедливості” тощо. Образові “Я” наших досліджуваних
така поведінка притаманна незначною мірою. Цікаво, що для образу
„Ідеалу” рівень активності у соціально-політичній сфері дещо менший, ніж
для образу “Жінки демократичного суспільства”, але вищий, ніж для
уявлення про власне “Я”.

Таким чином, сучасні українські жінки переглядають свої цінності та
ідеали, які розходяться з цінностями жінок нашого недавнього
суспільства; сучасна ідеальна жінка асоціюється з жінкою успішною і в
особистому житті, і в професійному плані. Простежується певна
трансформація уявлень щодо активності у суспільному житті: вона поки що
низька для самих респонденток, але вже сприймається як можлива для свого
ідеалу. Можна припустити, що така активність належить до бажаних
характеристик, бо їй приписується висока вірогідність для образу “Жінки
західного демократичного суспільства”, близької до ідеалу.

Порівняння показників “суб’єктності”, які виявляються у соціальних
репрезентаціях українських та американських жінок, дають змогу визначити
деякі розбіжності у сприйнятті різних сфер життєдіяльності і своєї
позиції у ставленні до них (таблиця 2). Так, активна позиція,
суб’єктність у професійній сфері має особливо високу цінність в очах
українських жінок. Ідеал для них характеризується дуже високим
показником суб’єктності (майже вдвічі вищий того, який приписують
американські жінки своєму ідеалові). Ідеалом для американки є жінка, яка
має дещо меншу активність у професійній сфері, ніж самі респондентки
(образ “Я”), хоча вони визнають, що така активність необхідна для
досягнення успіху в суспільстві.

У сфері індивідуально-особистісного вдосконалення виявляється протилежна
картина: американські жінки вважають, що ідеальна жінка повинна мати
вищу активність. Наприклад, поведінка: “приділяти багато уваги своєму
здоров’ю (робити фізичні вправи, додержуватися дієти тощо)” увійшла з
найбільшою вагою у перший, найбільш потужний фактор, одержаний при
факторизації кореляційної матриці американських респонденток. Американки
цінують таку модель поведінки, як “регулярно вправлятися у спорті”,
“відвідувати театри, концерти, музеї”. Українські респондентки виявили
трохи нижчий показник суб’єктності для образу “Я” в цій сфері, ніж у
професійній. У сімейно-побутовій сфері суб’єктна позиція, цінність
незалежності та почуття власної гідності однаково важливі як для
американських, так і для українських жінок.

Таблиця 2

Показники рівня виявлення суб’єктності у різних сферах життєдіяльності
американських та українських респонденток

   

Я Мій ідеал Моя

мати Типова жінка нашого суспільства Типова укр./ амер. Жінка –
“анти-ідеал” Успішна жінка

  1)   Професійна сфера

Амер 316 285 309 306 269 227 374

Укр. 349 406 291 292 364 251 385

  2)  С фера індивідуально-особистісного удосконалення

Амер 343 409 320 308 275 193 386

Укр. 303 395 249 252 389 239 443

  3)Сімейно-побутова сфера

Амер 364 373 320 302 244 229 347

Укр. 364 374 311 295 356 257 361

  4)  Соціально-політична сфера

Амер 326 426 294 289 234 176 387

Укр 279 332 248 264 372 258 342

               

Розбіжності яскраво виявилися в уявленнях щодо необхідності мати активну
громадянську позицію. Хоча образ “Я” американок характеризується значно
вищою активністю в соціально-політичній сфері у порівнянні з українками,
показник рівня суб’єктності ідеальної жінки для американських
респонденток значно вищий за показник їх образу “Я”. Ідеальна жінка для
американки має активну громадянську позицію: “Вміти захищати свої
права”, “Боротися за рівність усіх перед законом”, “Піклуватися про
порядок у своїй ком’юніті”, вона не повинна вважати, що “участь
пересічних громадян не впливає на прийняття рішень керівництвом та
органами влади”. Цікаво, що, на думку американських респонденток, типова
жінка має значно меншу соціально-політичну активність, ніж вони самі, а
успішна жінка – менш активна в громадських справах, ніж та, на яку вони
хотіли б бути схожі. Однак привертає увагу те, що образ “Жінки, на яку я
не хотіла б бути схожою”, американки наділяють найнижчим рівнем
активності у соціально-політичній сфері. Це свідчить про особливу
важливість громадянської позиції в американському суспільстві.

Наші співвітчизниці низько оцінюють власну активність у
соціально-політичній сфері, трохи вища вона у образу „Ідеалу” та
“Успішної жінки”.

Результати факторного аналізу дозволяють зробити ряд висновків.
Найпотужніший 1-ий фактор, виділений при аналізі сумарної матриці
українських респонденток, об’єднав на одному полюсі вчинки, які мають
стосунок до активної життєвої позиції, почуття власної гідності,
усвідомлення важливості особистісної свободи і відповідальності за
власне життя (“Організувати власний бізнес”, “Захищати свою думку перед
керівництвом, навіть якщо воно думає інакше”, “Знати свої громадянські
права та вміти їх захищати” тощо). На другому полюсі розташувалися
вчинки, притаманні людині терплячій та пасивній, яка мириться з
обставинами, не робить спроб щось змінити (“Висловлювати близьким своє
незадоволення життям, але не вдаватися до активних кроків щодо його
зміни”, “Працювати на роботі, яка не подобається, заради маленької, але
стабільної заробітної платні”, “Завжди погоджуватися з чоловіком, аби
уникнути сімейних конфліктів”, “Підкорятися думці чоловіка з важливих
сімейних питань” тощо).

До першого, найбільш потужного фактора, який виділився при аналізі
сумарної матриці американських респонденток, увійшло більше вчинків,
пов’язаних з активною участю у соціально-політичному житті країни. Ця
сфера життя в свідомості американок об’єднується з особистісною та
професійною за параметром активності та суб’єктності.

Можна припустити, що саме особистісна свобода, право на вибір і
відповідальність за власну долю є тими цінностями, важливість яких
почала утверджуватися в свідомості сучасних українських жінок. Цю
тенденцію можна інтерпретувати також як активізацію суб’єктних
механізмів, спроможності робити вибір і приймати рішення відносно свого
особистого життя, схильності самостійно вирішувати як професійні, так і
особистісні проблеми, не чекаючи допомоги від оточуючих або влади.

Успіхи демократичних перетворень в країні пов’язані зі зміною психології
людей, соціальних стереотипів та патернів звичної поведінки: від позиції
“гвинтика”, який очікує керівництва та вказівок, до відчуття себе
самостійним, активним суб’єктом власного життя та суспільства – тобто
повноправним та відповідальним громадянином правової демократичної
держави.

Література:

1. Абульханова К. А. Российский менталитет: кросс-культурный и
типологический подходы. // Российский менталитет. Вопросы
психологической теории и практики. М.: “Институт психологии РАН”, 1997.

2. Лебедева Н. М. Введение в этническую и кросс-культурную психологию. –
М., “Ключ-С”, 1999. 224 с.

3. Московичи С. Социальные представления: исторический взгляд. //
Психол. журнал. 1955, №1, с. 3 – 18, №2, с. 3 – 14.

4. Петренко В. Ф. Основы психосемантики. – МГУ, 1997.

5. Рубинштейн С. Л. Человек и мир. М., 1997.

6. Салігман А. Ідея громадянського суспільства. – Київ, 2000.

7. Татенко В. А. Субъект психической активности: поиск новой парадигмы.
// Психол. журнал. – 1995. – т. 16, №3. – С. 23 – 34.

8. Hofstede, G. (1980). Culture’s consequences. Beverly Hills, CA: Sage.

9. Marcus H. R., Kitayama S. (1994) A collective fear of collective:
implications for Selves and theories of Selves. // Personality and
Social Psychology Bulletin, vol. 20, No. 5. C. 568 – 579.

10. Smith P. B., Schwartz S. H. (1997) Values. // Handbook of
Cross-Cultural Psychology. V.3. – Boston: Allyn & Bacon.

11. www.politik.org.ua

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020