.

Особливості формування першого враження (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
308 3380
Скачать документ

Реферат на тему:

Особливості формування першого враження

Статтю присвячено вивченню особливостей формування
соціально-перцептивного образу незнайомої людини в різних статевих
групах студентської молоді. В дослідженні брали участь студенти
Чернігівського педагогічного унівеситету ім. Т. Шевченка. Для
опрацювання даних використовувався кореляційний та факторний аналіз.
Показано різну структурну будову образів мужності і жіночності.
З’ясовано, що жінки виявляють більшу суб’єктивну адекватність при
формуванні першого враження.

Процес формування першого враження відіграє важливу роль у житті кожної
людини, оскільки він включений в систему соціальної взаємодії. Образ
партнера, який створюється під час знайомства, – це регулятор подальшої
поведінки перцепієнта, необхідний для правильного, ефективного
спілкування в конкретній ситуації. Сприймання іншої людини відбувається
в умовах спільної діяльності, яка здебільш і обумовлює акценти побудови
образу. В сучасних умовах пізнання людьми одне одного – невіддільний
елемент їх життєдіяльності і умова координації поведінки в системі
соціальної взаємодії.

В будь-якій соціальній ситуації належність до певної статі передається
одномоментно і виступає одним із значущих пареметрів характеристики
кожної людини. Саме біологічна стать, як найважливіший
анатомо-фізіологічний фактор, а також вік дають можливість глибше
зрозуміти (порівняно з належністю до певної соціальної групи) інших
людей і, відповідно, побудувати адекватну поведінку в умовах взаємодії.

Респондентам демонструвалися два сюжети, персонажами яких були чоловік і
жінка. Сюжет будувався таким чином, щоб нівелювати особистісну
інформацію про людину, яка знімалася. Вона виконувала чотири дії, кожну
протягом однієї хвилини: писала за партою (реципієнти могли бачити
верхню частину фігури), ходила по аудиторії, потім сідала на стілець
(досліджувані бачили людину на повен зріст). Потім людина протягом
хвилини читала текст (зйомка велася так, щоб можна було побачити і
людину на повен зріст і наближене обличчя). Протягом останньої хвилини
людина розповідала про погоду (у цьому випадку був вільний текст, тому
могли проявлятися певні індивідуальні характеристики).

Процедура полягала в сортуванні 60 карток. Учасники досліду мали
розподілити їх на п’ять груп: характеристика „відсутня”, „слабо
виражена”, „притаманна”, „яскраво виражена”. Крім того, був передбачений
варіант вказати на неможливість відповіді („не визначено”). Це робилося
для того, щоб не змушувати респондентів приписувати соціальному
об’єктові неіснуючі в нього якості. Перелік якостей було синтезовано з
ряду методик: модифікований особистісний диференціал, методика
діагностики психологічної статі (BSRI), методика вивчення гендерних
стереотипів Дж. Вільямса і Д. Бест. В опитуванні брало участь 660
чоловік: 298 (45,15 %) хлопців і 362 (54,85 %) дівчат – студентів
університету.

Результати піддавалися стандартній процедурі математико-статистичного
аналізу (використовувались комп’ютеризовані пакети статистичних програм
„ОСА” та „SPSS 9.0 for Windows”. Вираховувався t-критерій Ст’юдента,
проводився кореляційний аналіз – використовувався коефіцієнт Пірсона. В
ході проведення факторного аналізу дані факторизувалися за методом
головних компонент (Principal Component Analysis) із наступним
ортогональним обертанням (Varimax) за допомогою комп’ютерного пакета
статистичних програм SPSS 9.0 for Windows.

В цілому, при сприйманні жінки досліджувані обох статей побудували
образ, який мав більше спільних рис, ніж при перегляді сюжету, де
головною дійовою особою був чоловік (коефіцієнт кореляції Пірсона між
даними жіночої і чоловічої вибірки при формуванні першого враження про
жінку складає 0,973, pd Ј 0,01). Тобто з’ясувалося, що при сприйманні
особи жіночої статі і жінки, і чоловіки використовували однакові
критерії і однакові риси в образі незнайомої людини вважали значущими.
Образ чоловіка мав ширший спектр оцінок (відповідно r=0,971 при pd Ј
0,01).

В цілому образ жінки діагностувався легше і чоловіками, і жінками. При
сприйманні діючої особи-жінки в нашому дослідженні перцепієнти були
схильні робити висновки за мінімумом інформації і вважали незнайому
жінку більш легким об’єктом для діагностики її якостей та їх
інтерпретації. Сприймаючи ж чоловіка, вони були обережніші, зауважували
неможливість побудови повноцінного образу, спираючись на надану
інформацію. Якщо брати за критерій середній показник невизначених
відповідей, то можемо констатувати, що найменший (19,92 %) він був для
відповідей жінок, які описували спостережувану жінку, на другому місці
(21,39 %) були відповіді чоловіків про жінку, далі (23,02 %) ідуть
результати жінок, що сприймали чоловіка, і найважче (27,55 %) було
побудувати образ незнайомого чоловіка особам тієї ж статі. Отже,
одержані результати дозволяють зробити висновок, що опитувані обох
статей були обережнішими при характеристиці незнайомого чоловіка (при
чому для чоловічої молоді описати образ представника своєї статі
виявилось більш важким завданням), тоді як при ідентифікації образу
жінки респонденти були впевнені у своїх відповідях, особливо жінки.

Доволі великою виявилась група характеристик, складних для диференціації
при побудові першого враження. Рівень невизначених відповідей у
чоловіків при сприйманні особи своєї статі був вищим за середні дані, а
у жінок – нижчим. Тобто жінки були більш схильні давати оцінки й
приписувати певні особистісні риси, ніж чоловіки. З одного боку, це може
свідчити про кращий розвиток соціально-перцептивних здібностей у жінок,
підкріплюваних в ході їх соціалізації; з другого, це може бути проявом
схильності до стереотипізації, коли висновки робляться при наявності
мінімуму інформації. Останню тенденцію підтверджують результати
дослідження: виявлено, що вплив стереотипів при побудові незнайомої
людини тієї ж статі, що й спостерігач, є нижчим для чоловіків (r=0,574
при pd Ј 0,01) і вищим для жінок (r=0,621, pd Ј 0,01).

Респонденти перш за все звертали увагу на вік об’єкта сприймання
(незалежно від його статі і статі перцепієнта), особливості його
зачіски, а також на таку характеристику зовнішності, як ширина плечей.
Зауважимо, що при сприйманні особи своєї статі чоловіки відзначили її
зріст, а жінки – плавні лінії тіла, тобто ознаки, які стосуються
статево-біологічних особливостей зовнішності. Ще одним критерієм,
визначеним респондентами в обох випадках, виступав емоційно-стабільний
стан суб’єкта сприйняття.

При побудові першого враження загальна оцінка незнайомої людини виступає
визначальним чинником для подальшої диференціації образу. Незважаючи на
те, що загальна оцінка є інтегрованим утворенням, аспекти, які
визначають перцепієнти, зумовлюються фактором статі, зокрема при
сприйманні особи своєї статі увага звертається на її красу і приємність,
тоді як у випадку, коли партнером виступає особа протилежної статі, – на
чарівність і сексуальність. Зауважимо, що людина, яка діяла в сюжеті,
отримала дещо різні оцінки з боку чоловіків і жінок. В цілому жінки
продемонстрували більш позитивну оцінку героя сюжету, ніж чоловіки, тоді
як особу своєї статі вони сприймали негативніше, тобто інгруповий
фаворитизм у цій віковій категорії у жінок був виражений менше.

Чоловікам героїня здалася більш жіночною, ніж жінкам. Аналогічна
тенденція спостерігається при сприйманні чоловіка: жінкам він здався
більш мужнім, ніж чоловікам. Статевий суб’єктивізм виявився і при оцінці
зросту: жінки героя сюжету сприйняли як вищого, ніж чоловіки. А чоловіки
оцінили жінку як вищу, ніж особи тієї ж статі. Вірогідно, в цьому
випадку проявилася не лише прискіплива оцінка протилежної статі, але й
те, що кожна стать використовує різні фізичні стандарти.

Крім того, жінці приписувалося менше негативних рис (грубість,
агресивність, аморальність), ніж чоловікові, що відображає вплив
існуючих гендерних стереотипів, згідно з якими образ гіпермаскулінності
має певні вади, зокрема догматичність, надмірний раціоналізм,
агресивність і грубість [2; 4].

Для того, щоб визначити хоча б відносну точність побудованого образу, ми
використали порівняння „образу Я” людини, яка була актором у сюжеті, з
образами, які склались у досліджуваних. Значна кількість характеристик
мала одне інформаційне навантаження. Однаково з діючою особою оцінили
перцепієнти вік чоловіка, деякі його фізичні дані (зріст, зачіска).
Однорідність оцінок спостерігалася при визначенні загальних атрактивних
якостей: з п’яти характеристик цього блоку чотири були оцінені однаково
і чоловіками, і жінками, і самим об’єктом пізнання. І лише за одним
параметром („сексуальний”) „Я-образ” співпадав з оцінкою жінок. І це
закономірно, оскільки, перебуваючи в системі гетеросексуальних
стосунків, чоловік орієнтуватиметься саме на оцінку жінки. При
сприйманні жінки спостерігалася така ж тенденція: чоловіки за цим
критерієм оцінили героїню вище, ніж жінки, що відповідало уявленню про
себе дійової особи.

В середньому найбільше наблизились до розуміння „образу Я” чоловіка
перцепієнти обох статей в таких групах якостей: по-перше, це
міжособистісна відстань („стриманий”, „відкритий”, „скутий”,
„замкнений”, „сором’язливий”, „чуттєвий”), по-друге, респонденти
адекватно відобразили динамічні особливості об’єкта сприймання
(„спокійний”, „активний”), а також такі характеристики зовнішності, як
довжина волосся і вік („молодий” – „старий”).

Жінки були ближчі до відтворення “Я-образу” дійових осіб при діагностиці
за зовнішніми даними внутрішніх характеристик і у випадку сприймання
жінки, і при сприйнятті чоловіка. Зокрема, вони адекватніше визначили
такі параметри, сприймаючи дійову особу-чоловіка: довірливість,
наївність, жіночність, полохливість – тобто ті риси, які традиційно
відносять до фемінінних; зрозуміло, що для чоловіків діагностика якостей
з цієї групи була утруднена. Чоловіки ж точніше оцінили незалежність
спостережуваного.

При сприйманні жінки найбільша суб’єктивна адекватність була виявлена
стосовно якостей, які свідчать, з одного боку, про близьку
міжособистісну дистанцію („щира”, „піклується про людей”, „м’якосерда”,
„сором’язлива”), а з другого про „незалежність” і „чесність” (риси, які
скоріше дозволяють утримувати певну соціальну дистанцію). Жінки точніше
оцінили зовнішні дані об’єкта сприймання – жінки (“довге волосся”,
неширокі плечі, ”плавні лінії тіла”). Чоловіки ж виявилися точнішими в
сприйманні такої риси, як наївність.

В цілому з’ясувалося, що жінки точніше інтерпретують зовнішні
характеристики і більше наближаються до суб’єктивного адекватного
розуміння людини, її уявлення про себе. Незважаючи на те, що рівень
наближення оцінок до „Я-образу” персонажів був різний, – чоловік
виявився більш „пізнавально-прозорим” – жінки постійно демонстрували
точніше наближення до розуміння „Я-образу” людини. При формуванні
першого враження про чоловіка коефіцієнт кореляції за Пірсоном між
„Я-образом” спостережуваного і образом, побудованим перцепієнтами
жіночої статі, складає r=0,513 (при pd Ј 0,01), чоловічої – r=0,445 (при
pd Ј 0,01). При сприйманні жінки аналогічні показники становлять r=0,393
(при pd Ј 0,01), і r=0,357 (при pd Ј 0,01).

Проводячи факторний аналіз, ми з’ясували, що в цілому основні структури
образу незнайомої жінки мало відрізнялися у осіб обох статей, тоді як
образ чоловіка будувався за різними критеріями. Структура першого
фактора у чоловіків при сприйманні жінки показана на схемі 1 (вклад
фактора в сумарну дисперсію – 14,114 %).

Головна вага в цьому факторі припадає на такі характеристики, як
„добрий” (факторне навантаження – 0,692), „дружелюбний” (0,624),
„чарівний” (0,613). Головною рисою незнайомої особи протилежної статі
для чоловіків виступає доброта, яка пов’язується з такими рисами, як
емоційна теплота (r=0,514), відкритість (r=0,485), почуттєвість
(r=0,471) і дружелюбність (r=0,452). Тобто на перший план виходять
якості, які свідчать про позитивну настроєність на оточуючих людей, та
які за стереотипами виступають головними в поведінці жінці. Відзначимо,
що особливе місце в побудові образу незнайомої жінки відіграють ознаки,
які свідчать про оптимістичне сприймання світу („життєрадісний”,
„веселий”) і є критерієм чарівності для спостерігачів-чоловіків.

Для жінок найважливішими при сприйманні особи своєї статі виявляються
такі характеристики, як розум (0,587), дружелюбність (0,559) і
турботливість (0,557), а доброта (0,517) за навантаженням у цьому
факторі посідає одне з останніх місць (див. схему 2). Чарівність
виступає самостійним критерієм для оцінки іншої жінки і не пов’язується
в уяві респонденток з іншими особистісними якостями. Турбота про
оточуючих і чуйність вважається жінками проявом справедливості з боку
представниць своєї статі, а доброта поєднується з м’якосердістю
(r=0,409) і дружелюбністю (r=0,436).

Другий фактор підкреслює маскулінні прояви в поведінці жінки, але
ознаки, які віднесли до цієї категорії особи різної статі, були різними.
Так, чоловіки (вклад другого фактора в сумарну дисперсію – 7,672 %)
звернули увагу на грубість (0,545) і агресивність (0,557). А для жінок
(вклад фактора в сумарну дисперсію – 6,142 %) важливішими були такі
риси, як самовпевненість (0,516), відсутність сором’язливості (–0,527) і
боязкості (–0,574). Тобто, при побудові першого враження досить
значущими, хоч і на другому плані, виявляються й інструментальні
характеристики об’єкта сприймання.

Схема 1

Структура образу жінки в уяві чоловіків

Умовні позначення:

– дескриптор, факторне навантаження якого більше 0,500

– дескриптор, факторне навантаження якого більше 0,550

– кореляційний зв’язок на рівні значущості rdЈ0,4 (pdЈ0,01)

– кореляційний зв’язок на рівні значущості rdЈ0,3 (pdЈ0,01)

Неоднаковими виявилися і основні структури першого враження при
сприйманні незнайомого чоловіка. Найбільшу вагу в першому факторі (вклад
фактора в сумарну дисперсію – 14,114 %) несуть характеристики, пов’язані
з взаємодією з оточуючими (схема 3). Простежуються дві кореляційні групи
ознак. Перша об’єднує атрактивні якості: „чарівний” (факторне
навантаження – 0,565), „сексуальний” (0,550), „красивий” (0,517). Друга
відображає характеристики оптимістичного ставлення до світу й оточуючих:
„дружелюбний” (0,605), „довірливий” (0,587), „товариський” (0,572),
„веселий” (0,554), „життєрадісний” (0,550). Відзначимо, що до цього
фактора увійшли як маскулінні („сміливий”, „активний”, „схильний до
лідерства”), так і фемінінні якості („чуйний”, „довірливий”,
„кмітливий”, „життєрадісний”), навіть з перевагою останніх. Таким чином,
цей фактор включає в себе складний комплекс характеристик, пов’язаних з
загальною оцінкою особи чоловіка, її демонстрацією позитивного ставлення
до людей та маскулінними/фемінінними аспектами особистості.

Схема 2

Структура образу жінки в уяві жінок

Образ чоловіка, побудований жінками, має іншу структуру. Перший фактор
(вклад фактора в сумарну дисперсію – 12,636 %) виявився компактнішим
(див. схему 4). Для жінок при формуванні першого враження, об’єктом
якого є чоловік, важливішою виявляється загальна генералізована оцінка
людини (найбільша вага у факторі характеристик „чарівливий” – 0,606,
„сексуальний” – 0,603), при цьому не тільки оцінка як особистості, а
саме як представника протилежної статі („мужній”, „схильний до
лідерства”). Отже, перша оцінка обумовлена статевою приналежністю
об’єкта і суб’єкта сприймання.

Звернемо увагу, що, на відміну від усталених поглядів про те, що саме
жінка частіше виступає об’єктом оцінки, в нашому дослідженні студентська
молодь (і чоловіча, і жіноча) зверталася до оцінних критеріїв, формуючи
перше враження про особу чоловічої статі (використовувалися три
параметри, які виступали ядром перцептивної структури), тоді як,
сприймаючи жінку, опитувані звертали увагу лише на одну характеристику –
чарівність, яка в побудові образу відігравала допоміжну роль.

Схема3

Структура образу чоловіка в уяві чоловіків

Другий фактор представляє негативний полюс (вклад фактора в сумарну
дисперсію – 7,439 %), який на противагу першому, підкреслює риси,
пов’язані з відчуженістю, відмежованістю від оточуючих: „замкнутий”
(факторна вага: –0,570), „скований” (– 0,541), „сором’язливий” (–
0,535), „боязкий” (– 0,528), „нещасний” (–0,521). Респонденти звертають
увагу на негативні якості і заперечують їх в образі людини, за якою
спостерігали. Відзначимо, що аналогічні негативні аспекти в образі
незнайомого чоловіка підкреслюють і жінки (вклад фактора в сумарну
дисперсію – 7,696 %), але в цьому факторі спостерігаються й певні
відмінності: „боязкий” (– 0,634), „сором’язливий” (– 0,601),
„м’якосердий” (– 0,560), „скований” (– 0,531), „наївний” (– 0,523),
„рішучий” (– 0,517). Найбільша питома вага в цьому факторі таких
якостей, як „боязкий”, „сором’язливий”. Несподіваним було включення
жінками в цей негативний полюс такої характеристики, як рішучість. Вони
негативніше оцінюють і фемінінні риси в особистості чоловіка
(„сором’язливий”, „наївний”, „м’якосердий”). Отже, жінки звертають
більше уваги на вираженість гендерних ознак в особі незнайомого
чоловіка.

Схема 4

Структура образу чоловіка в уяві жінок

Третій фактор (вклад фактора в сумарну дисперсію – 5,599 % при побудові
перцептивного образу чоловіка представниками чоловічої статі; вклад
фактора в сумарну дисперсію – 5,902 % – жіночої статі) умовно можемо
назвати “гіпермаскулінність”, оскільки в нього увійшли такі якості, як

Незважаючи на те, що в цілому при ідентифікації образу незнайомої людини
респонденти використовували однакові когнітивні схеми, змістове
навантаження параметрів відрізняється. На основі результатів дослідження
можемо зробити висновок, що жінки при формуванні образу чоловіка роблять
акцент на його інтегрованій оцінці, тоді як чоловіки важливішими рисами
при взаємодії з особою протилежної статі поруч з оцінкою (чарівність)
вважають доброту і дружелюбність. Зазначимо, що для всіх респондентів
важливим виявилося ставлення до них самих (зворотний зв’язок). Жінки при
сприйманні чоловіка звертають увагу на його приязність, доброзичливість.
Для чоловіків при контакті з особою своєї статі визначальними є такі
характеристики, як довірливість і товариськість, тоді як для жінок при
сприйманні особи своєї статі важливим виступає розум, відкритість і
дружелюбність співрозмовниці.

Був зафіксований високий рівень кореляції між „Я-образом” спостерігача
та образом особи, яку він сприймав, у випадку, коли суб’єкт і об’єкт
взаємодії були однієї статі (r=0,664 для чоловіків і r=0,685 для жінок,
при pd Ј 0,01). І це закономірно, оскільки при побудові образу іншої
людини відправною точкою відліку є уявлення людини про саму себе.
Зрозуміло, що зв’язок між „Я-образом” і образом незнайомої людини
протилежної статі менш тісний (r=0,324, pd Ј 0,05 для чоловіків і
r=0,468 для жінок при pd Ј 0,01). Показово, що в нашому дослідженні
подібний зв’язок у жінок був більш вираженим, ніж у чоловіків. Це явище
можна пов’язати з процесами, які відбуваються в сучасному суспільстві,
коли маскулінні якості для жінки вважаються більш прийнятними, ніж
фемінінні для чоловіка.

В ході кореляційного аналізу було виявлено, що гендерні стереотипи
більше впливають на формування перцептивного образу при сприйманні особи
протилежної статі, ніж при сприйманні представника своєї статі. Це
закономірно, оскільки стереотипи актуалізуються при дефіциті інформації
про іншого. При сприйманні особи своєї статі ця нестача інформації менша
(частіше відбувається проекція, тобто приписування об’єкту сприймання
власних рис), ніж при сприйнятті особи протилежної статі. Крім того, у
жінок ця тенденція проявляється менше (вплив стереотипу жінки на образ
реальної людини тієї ж статі r=0,621, вплив гендерних стереотипів на
образ чоловіка r=0,688 на рівні достовірності pd Ј 0,01). У чоловіків
дана тенденція проявляється яскравіше: вплив стереотипного уявлення про
чоловічу гендерну роль на побудову образу чоловіка був значно менший
(r=0,574, pd Ј 0,01), ніж вплив уявлення про жіночу гендерну роль на
побудову образу жінки (r=0,717, при pd Ј 0,01).

Зазначимо, що в цілому стереотипізація проявлялася яскравіше при
сприйманні жінки, ніж чоловіка. Незважаючи на статеву різницю, рівень
кореляції гендерних стереотипів і образу жінки помітно вищий. Вже
зазначалося, що в нашому дослідженні опитувані були більш схильні давати
категоричні відповіді при ідентифікації образу жінки і проявляли
обережність, характеризуючи незнайомого чоловіка. Відомо, що в ході
соціалізації в більшості культур за чоловіками закріплюється активна
роль, здійснення якої проявляється в пошуку нового, змінності; чоловіки
частіше допускають неочікувані дії і прояви поведінки. Тоді як жінкам
традиційно приписується пасивна, дещо конформістська роль. Вони, на
думку дослідників, чутливіші до соціальних норм та стереотипів [1; 3].

Аналізуючи різницю в побудові перцептивного образу між чоловіками і
жінками, ми з’ясували, що образ жінки виявився більш однорідно оціненим,
ніж чоловічий. Стосовно частини характеристик (16 характеристик – 26,67
% усіх запропонованих ознак) статистично значущих відмінностей (за
t-критерієм Ст’юдента) не спостерігалося. Це такі риси: „товариський”,
„сором’язливий”, „скутий”, „замкнений” – ознаки, що характеризують
настроєність партнера на взаємодію. Крім того, до цієї ж групи увійшли
ознаки, які, на думку перцепієнтів, є провідними при сприйманні жінки:
„життєрадісна”, „відкрита”, „щира”, „розумна”. Також більш-менш
одностайними були респонденти, визначаючи такі характеристики
зовнішності, як величину очей і абриси тіла. Навіть при інтерпретації
елементів зовнішнього вигляду не використовувалися єдині стандарти: в
поняття „високий”, „атлетичний”, „широкоплечий” чоловіки й жінки
вкладали різний суб’єктивний зміст і, відповідно, різну оцінку.

Були зафіксовані значущі відмінності між чоловіками й жінками як при
сприйманні жінки (28 характеристик за t-критерієм Ст’юдента – 46,67 % з
усіх ознак), так і при сприйманні чоловіка (38 якостей – 63,33 %).
Особливо відрізнялася загальна оцінка незнайомої людини, при чому не
лише стосовно характеристик безпосередньої оцінки – „(не)привабливий”,
„красивий”, „сексуальний”, „чарівний”, а й непрямої – „нещасний”,
„старомодний”. Крім того, диференціюючи фемінінні параметри людей
(„жіночний”, „довірливий”, „чуттєвий”, „наївний”, „чуйний”), перцепієнти
обох статей демонстрували більшу розбіжність, ніж при визначенні
маскулінних рис („впертий”, „стриманий”). До окремої групи можемо
виділити характеристики, які описували особливості стилю взаємодії з
оточуючими (значна частина респондентів віднесла їх до невизначених, а
інші визначали ступінь їх вираженості на основі власних уподобань):
„справедливий”, „аморальний”, „дружелюбний”.

Будуючи жіночий образ, крім вищезазначених, респонденти обох статей на
статистично значущому рівні по-різному оцінили активність жінки, її
емоційно-вольову стійкість („сильна особистість”) і емоційність відносин
(„тепла”); також неоднаково чоловіки й жінки визначили типовість –
унікальність героїні. Отже, респонденти по-різному інтерпретували риси,
які традиційно відносяться до маскулінних чи фемінінних. При сприйманні
чоловіка респонденти на статистично значущому рівні по-різному визначили
такі маскулінні риси: „мужній”, „сміливий”, „схильний до ризику”,
„грубий”, „рішучий”, „незалежний”, „схильний до лідерства”,
„агресивний”. Розійшлися в оцінках перцепієнти, визначаючи такі його
оцінні риси, як „(не)приємний”, „сучасний”, „добрий”, „чесний”. Враження
також відрізнялися при визначенні таких ознак, як „веселий” і „довге
волосся”. Остання характеристика (зовнішність) відображає різні
стандарти, якими керуються чоловіки і жінки при визначенні навіть
довжини волосся людини.

Висновки

Особливості формування першого враження в різних статевих групах

По-перше, в цілому респонденти демонструють високу узгодженість у
побудові образів незнайомих людей, хоча більшу згоду проявили відносно
образу жінки. Певна частина характеристик виявилася складною для
сприймання та інтерпретації. В цьому випадку актуалізовувалися механізми
проекції та стереотипізації: оцінка відбувалася в рамках рольових
очікувань з боку особи певної статі.

По-друге, зміст, інформаційне навантаження образу незнайомої людини
суттєво відрізняється у чоловіків і жінок. Навіть керуючись однаковими
категоріями, представники різних статей можуть вкладати в них різне
змістове значення. При сприйманні незнайомого чоловіка більше
використовується інтегрована оцінка; при формуванні першого враження,
об’єктом якого є жінка, оцінка більш диференційована і є певним
елементом, а не ядром образу.

По-третє, найбільші розбіжності між особами різної статі при побудові
перцептивного образу спостерігались при визначенні маскулінних і
фемінінних рис. Виявлено, що жінки більш схильні використовувати
стереотипи маскулінності для опису як себе, так і інших жінок; в той же
час чоловіки намагаються описувати осіб протилежної статі в
„немаскулінних” термінах і постають при сприйманні незнайомих людей
більш „фемінінно орієнтованими”. Значна різниця між особами різної статі
спостерігалась при визначенні маскулінних рис у спостережуваного
чоловіка. Ступінь вираженості фемінінних рис оцінювався перцепієнтами
по-різному при побудові соціально-перцептивного образу як чоловіка, так
і жінки. Не було зафіксовано розходжень при діагностиці нейтральних
характеристик (міжособистісної дистанції, функціонально-динамічних
особливостей) людини.

По-четверте, жінки більш схильні робити висновки про іншу людину в
умовах дефіциту інформації про неї, чоловіки ж обережніші в оцінках.
Крім того, різні акценти при побудові першого враження (жінки – загальна
інтегрована оцінка людини, чоловіки – готовність до соціальної
взаємодії) обумовлюють різницю в структурі образу, який формується в
процесі першого контакту. Незалежно від статі об’єкта соціального
пізнання, чоловіки формують більш повний і інтегрований образ іншої
людини. У жінок при сприйманні особи протилежної статі головним ядром
образу виступає її недиференційована оцінка. При формуванні враження про
іншу жінку вони формують однаковий за об’ємом, але менше внутрішньо
узгоджений соціально-перцептивний образ, ніж чоловіки. Однак, в цілому,
жінки виявили більшу проникливість, ніж чоловіки, у розумінні „Я-образу”
іншої людини будь-якої статі.

Література:

1. Андреева Г. М. Социальная психология познания. Уч. пособие: 2-е изд.,
перераб. и доп. – М.: Аспект-Пресс, 2000. – 288 с.

2. Багрунов В. П. Пол и общение человека// Теоретические и прикладные
проблемы психологии познания людьми друг друга (Тезисы докладов). –
Краснодар, 1975. – С. 162 – 163.

3. Берн Ш. Гендерная психология: пер с англ. – СПб.: Прайм-Еврознак,
2001. – 320 с.

4. Обозов Н. Н. Психология межличностных отношений. – К.: Либидь, 1990.
– 191с.

5. Данильченко Т. Особливості формування першого враження // Соціальна
психологія. – 2004. – № 3 (5). – C.132-144

6. www.politik.org.ua

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020