UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсобливості формування політичної культури молоді (реферат)
АвторPetya
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1738
Скачало248
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Особливості формування політичної культури молоді

 

У XXI століття Україна увійшла як незалежна держава, що прагне

побудувати відкрите демократичне суспільство. Наскільки динамічним і

плідним буде цей процес, залежить від активності, зацікавленості, участі

в розбудові держави не лише політичної та управлінської еліти, але й

усього суспільства в цілому і, зокрема, молоді. Ще Аристотель писав про

„стан розуму”, який породжує стабільність або зміни в суспільстві [1].

 

Епохальні соціальні переміни та зрушення супроводжуються різким

збільшенням навантаження на людську психіку і свідомість. У суспільному

житті за таких умов значно зростає роль фактора культури, особливо

політичної. Розвиток демократичної держави, свобод неможливе без

самостійності мислення, демократичної правової свідомості, які і є

продуктом політичної культури, що панує в певному суспільстві.

 

Про вагомий вплив культури на психічне життя людини говорив ще Л.

Виготський, зазначаючи, що вона, культура, створює особливі форми

поведінки. Культура може видозмінювати діяльність психічних функцій,

надбудовуючи нові поверхи в структурі людської поведінки. Свідченням

цього є процес історичного розвитку, в якому суспільна людина

трансформує природні задатки та функції, виробляє і створює нові форми

поведінки, які є специфічно культурними [4]. Подібної точки зору

дотримується й Б. Ломов: „Властивості особистості, будучи соціальними за

своєю природою і відображаючись у багатогранних відношеннях людини із

суспільством, існують не поза конкретними індивідами: вони належать

індивіду, є його властивостями, формуються в процесі розвитку індивіда в

соціальних умовах” [10, с. 12 – 21].

 

У науковій літературі поняття „культура” досить часто розглядається в

парі з категорією цивілізації, виходячи з різних підходів до

співвідношення цих термінів:

 

· поняття „цивілізація” і „культура” є тотожними або ж в основному

співпадають за змістом;

 

· поняття „цивілізація” дещо ширше за поняття „культура”: одна і та ж

цивілізація може об’єднувати різні культури;

 

· поняття „культура” описує результати духовної діяльності людей, а

цивілізація – її матеріальні продукти;

 

· цивілізація – це певний стан культури [13, c. 241 – 242].

 

Саме в останньому трактуванні цивілізація набуває вигляду політичної

організації, в якій цілком логічно виокремлюється соціально-психологічне

поняття політичної культури.

 

Термін „політична культура” в науковий обіг увів І. Гердер, мислитель

епохи Просвітництва [7, с. 333, 367 – 368]. Визначення політичної

культури, яке стало класичним, запропонували Г. Алмонд і С. Верба. Г.

Алмонд розмежовував два рівні досліджень політичної системи:

інституційний та орієнтаційний. Якщо на першому увага концентрується на

вивченні інституційної структури політичної системи, то другий рівень

акцентує увагу на вивченні орієнтацій особистості на цю систему і

соціально-політичні інститути та на розумінні особистістю своєї ролі в

цій системі. Під політичною культурою Г. Алмонд і С. Верба розуміли

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ