.

Особливості формування політичної культури сучасної молоді (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
257 2658
Скачать документ

Реферат на тему:

Особливості формування політичної культури сучасної молоді

У статті на основі емпіричного дослідження проаналізовано основні
показники політичної культури молоді: особливості структури її
ідейно-політичних настанов, ступінь актуалізації політичного ціннісного
рівня свідомості, характер політичної поведінки, рівень їх сформованості
та особливості актуалізації в сучасних умовах. Визначено провідні
тенденції у формуванні політичної культури молоді.

Нинішній етап розвитку українського суспільства, який характеризується
продовженням трансформаційних процесів у сфері суспільних цінностей та
ідеалів, породжує серйозні модифікації глибинних взаємовідносин людини з
державою, владою, політикою і призводить до значних змін у формах
становлення політичної культури особистості. В молодіжному середовищі
триває переоцінка суспільних та культурних цінностей попередніх
поколінь. Відтак переривається наступність і послідовність передачі
соціокультурного і політичного досвіду, що призводить до
ціннісно-нормативної кризи та ідеологічного вакууму. Ці обставини
спонукають до підвищення уваги суспільства до молодої людини як суб’єкта
соціально-політичного буття.

Проблеми розвитку політичної культури українських громадян під кутом
зору узагальнюючих політико-психологічних характеристик індивіда,
ступеня його політичної розвиненості, уміння реалізувати політичні
знання у межах нинішньої політичної системи досліджують такі вчені, як
В. Бебик, М. Головатий, Є. Головаха, Л. Карамушка, М. Корнєв, В.
Лісовий, Н. Паніна, Ю. Пахомов, В. Ребкало [1; 3]. Акцент на
національній культурі, національному характері та менталітеті ставиться
у працях Л. Нагорної, М. Пірен, О. Рудакевича [6; 7]. Власне
психологічні чинники процесу формування політичної культури особистості
через аналіз процесу її політичної соціалізації, політичної
ідентифікації досліджуються у розвідках Н. Гедикової, Н. Дембицької, М.
Катаєвої, С. Макеєва, В. Москаленко, А. Надточія, В. Циби, Н. Юрій [2;
4; 5].

На підставі теоретичного аналізу наукового доробку західних та
вітчизняних дослідників, систематизації їхніх підходів у цілісну
структуру процес формування політичної культури особистості можна
визначити як усвідомлення та засвоєння соціально-політичних норм,
принципів, відносин (суспільної свідомості загалом), інтеріоризації їх у
власні, особистісні психологічні структури політичної свідомості з
урахуванням соціально- та індивідуально-психологічних властивостей
особистості, а також відтворення цього нового рівня самосвідомості у
різних формах політичної поведінки та самоактуалізації з метою
реалізації себе як дієвого суб’єкта суспільно-політичної діяльності.

Саме тому рівень сформованості політичної культури визначається ступенем
розвитку політичної свідомості особистості (наявністю впорядкованої
структури її ідейно-політичних настанов, значною вагою політичного рівня
в структурі ціннісних орієнтацій) та характером її дієво-практичної
реалізації, що свідчить про сформованість особистісного стилю політичної
самоактуалізації.

Методика і організація дослідження

З метою аналізу ступеня актуалізації політичного ціннісного рівня у
структурі свідомості сучасної молоді було використано методику
дослідження структури ціннісних орієнтацій особистості (СЦОО) В.
Дмитрієва, створену на основі традиційних вербальних методів діагностики
ціннісних уподобань: методики вибору цінностей С. Рубінштейна, методики
Рокича – Ядова, методики Д. Леонтьєва. Проте, на відміну від названих
методик, методика СЦОО має проективно-малюнкову основу і власну
концептуально обґрунтовану структуру. Увага акцентується на
системно-динамічних аспектах актуалізації індивідуальних цінностей (від
рівня емоційних оцінок через їх когнітивне визначення до
конкретно-дійової верифікації).

На першому етапі (емоційного вибору) піддослідні актуалізують своє
інтуїтивне ставлення до політики та її проявів як до інституту, який
певним чином впливає на їх основні потреби на рівні прийняття чи
неприйняття. На когнітивному рівні політика стає фактом осмислення,
роздумів, рефлексії як об’єкт суспільного життя і фактор можливих змін
як в особистому життєвому просторі, так і в соціумі взагалі. Дієвий
рівень засвідчує ступінь реалізації власних політичних прагнень і
намагань особистості.

За змістом методика складається з семи класів ціннісних орієнтацій: 1)
вузькопрактичного, життєво-побутового; 2) соціального; 3) політичного
(ідеологічного); 4) пізнавального; 5) етичного; 6) естетичного; 7)
релігійного. Це дозволяє, відповідно до предмета дослідження,
проаналізувати ступінь актуалізації та репрезентації політичного
ціннісного рівня в структурі свідомості сучасної молоді.

Для аналізу ідейно-політичних настанов особистості в структурі її
політичної свідомості застосовувалась методика суб’єктивного шкалювання
„Ідейно-політичні настанови особистості”, в основу якої покладено метод
суб’єктивного шкалювання і оцінювання, психосемантичні принципи
дослідження. Вона дозволила проаналізувати характер взаємозв’язку між
трьома рівнями прояву ідейно-політичних настанов особистості
(імпліцитним, раціональним і дієвим), ступінь узгодженості та
впорядкованості ідейних уявлень молоді.

Аналіз політологічних і політико-психологічних праць дав можливість
виокремити шість провідних політичних ідеологій: лібералізм,
консерватизм, соціалізм, націоналізм, анархізм, екологізм. У кожній з
них було визначено п’ять базових політичних цінностей, які найсуттєвіше
відбивають зміст ідеологічної течії. І кожній підбиралося протилежне
поняття. Відтак утворилися конструкти для актуалізації імпліцитних,
неусвідомлюваних ідейно-політичних настанов індивідуальної свідомості.
На наступному етапі (раціонального вибору) реципієнтам пропонувалося
визначити власну політичну позицію, оцінивши близькість кожної із
запропнованих ідеологій їх політичним уподобанням. На третьому етапі,
який умовно можна назвати дієвим, передбачалось оцінювання програмових
установок сучасних політичних ідеологій за наближенням до політичних
цілей реципієнта. Виходячи з практики існування політичних ідеологій, їх
перелік було поповнено кількома різновидами – фашизм (як крайня форма
прояву націоналізму) та комунізм і соціал-демократія (як основні
різновиди соціалізму).

Запропонована методика дозволяє виявити не лише простий розподіл
свідомих ідеологічних симпатій особистості, а, що важливо, з’ясувати
зміст і характер зв’язків між свідомими ідеологічними поставами
респондентів, їхніми неусвідомлюваними настановами в ідеологічній сфері
та потенціальними дієвими орієнтирами, ступінь їх узгодженості, широту і
цілісність.

Особливості політичної поведінки особистості проаналізовано за допомогою
методики суб’єктивного оцінювання „Фактори політичної самоактуалізації
особистості”.

Основними складовими дослідження політичної поведінки особистості є
аналіз ідеографічних (переважно соціальних і соціально-психологічних)
факторів становлення політичної поведінки, визначення її мотивів і
конкретних форм актуалізації на емоційному, когнітивному і дієвому
рівнях репрезентації. Тому методика дозволяє проаналізувати характер
політичної активності або іммобільності особистості, починаючи з дитячих
років і досьогодні, вплив домінуючих факторів на становлення політичних
переконань, форми прояву політичної активності на когнітивному (у
вигляді інтересу до політичних подій) та дієвому (безпосередній участі в
політичному житті суспільства) рівні.

Загальна вибірка емпіричного дослідження, яке проводилося протягом 2002
– 2004 років, становить 310 осіб віком 16 – 25 років і складається з
таких груп: учні 11-х класів середніх шкіл Чернігова – 58 осіб (16,8 %
від загальної кількості), студенти Чернігівського державного
педагогічного університету ім. Т. Шевченка – 96 осіб (28,0 % від
загальної кількості), студенти Чернігівського державного інституту
економіки та управління – 82 особи (23,8 % від загальної кількості),
студенти Київського національного університету ім. Т. Шевченка – 74
особи (21,5 % від загальної кількості).

Результати дослідження

Внаслідок емпіричного аналізу виокремлених теоретично показників
сформованості політичної культури особистості виявлено, що на сучасному
етапі суспільно-політичного розвитку спостерігається низький рівень
особистісної політичної культури молоді, який проявляється як на рівні
реалізації політичної свідомості, так і на рівні актуалізації її
політичної поведінки.

Так, особливістю ідейно-політичних настанов молоді є непослідовність,
яка проявляється в неузгодженості основних рівнів актуалізації
(емоційного, когнітивного і дієвого), побутуванні помилкових уявлень про
конкретне змістове наповнення певних ідеологічних напрямків. Незрілість
і неповну сформованість ідейно-політичних настанов засвідчує
актуалізація переважно емоційного (неусвідомленого) сприйняття основних
ідейних течій і політичних цінностей.

Такі особливості ідейно-політичних настанов проявились під час
проведення кореляційного аналізу і констатації його результатів. Для
аналізу та психологічної інтерпретації було відібрано результати, які
задовольняють вимоги відповідності існуючих критеріїв достовірності
стосовно об’єму вибіркової сукупності (310 респондентів) рівню
кореляційного зв’язку (за Спірменом) між досліджуваними змінними не
менше значення 0.147 (для pЛітература: 1. Бебик В. М., Головатий М. Ф., Ребкало В. А. Політична культура сучасної молоді. - К.: А.Л.Д., 1996. – 112 с. 2. Гедикова Н. Ф. Основные факторы политической социализации личности и их проявления в Украине. - Одесса: АстроПринт, 1999. - 33 с. 3. Головаха Е. И. Политический выбор молодежи Украины // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави / За ред. В. М. Литвина, М. М. Слюсаревського. – К.: Знання, 2001. – Вип. 3. – С. 174 – 178. 4. Дембицька Н. М. Проблема політичної соціалізації молоді в умовах трансформації українського суспільства // Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології: Матеріали Міжн. наукової конф. – К.: Міленіум, 2002. – С. 48 – 51. 5. Москаленко В. В. Проблема ідентичності в політичній соціалізації особистості // Психологія. Зб. наук. праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2002. – Вип.17. – С. 65 – 69. 6. Нагорна Л. П. Політична культура українського народу: історична ретроспектива і сучасні реалії. – К.: Стилос, 1998. – 278 с. 7. Пірен М. І. Формування політичної культури в українському суспільстві – важливий фактор подолання психології тоталітарного мислення // Політична культура демократичного суспільства: Стан і перспективи в Україні: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – К.: Гнозис, 1998. – С. 110 – 112. 8. Білик М. Особливості формування політичної культури сучасної молоді // Соціальна психологія. - 2004. - № 4 (6). - C.96-105 9. www.politik.org.ua

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020