UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПереживання суб’єктом свого дорослішання (реферат)
АвторPetya
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1758
Скачало211
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Переживання суб’єктом свого дорослішання

 

У статті подано результати лонгитюдного дослідження підліткового та

ранньоюнацького дорослішання. Вони інтерпретувалися в межах суб’єктного

підходу (як суб’єкт переживає власне становлення). Одним із компонентів

суб’єктного „самобачення” є почуття, що супроводжують внутрішні зміни в

процесі дорослішання.

 

Проблема вивчення психічного розвитку і, зокрема, становлення

особистості є однією з основоположних у вітчизняних та зарубіжних

психологічних дослідженнях. Однак у вітчизняній психології дослідження

розподіляються на ті, що вивчають ранню пору життя людини (від дитинства

до юності), та на ті, що вивчають зрілі етапи її життя. Розподіл

обумовлюється методологічною різницею: у першому випадку людина (дитина)

вивчається з точки зору психологічних і психофізіологічних

симптомокомплексів, які відрізняють один вік від іншого; в другому –

симптомокомплекси віку не виокремлюються, оскільки людина розглядається

крізь призму її „самоздійснення” протягом усього її життєвого шляху.

Інакше кажучи, дитина та період її дорослішання подається в теоріях лише

як об’єкт досліджень, а доросла людина – як суб’єкт її власного життя

[1].

 

Категорія „суб’єкт життя” розкривається як „активний самостійний рух

людини по життю” (Л. Сохань), „творча самодіяльність” (С. Рубінштейн),

„шлях до здобуття справжньої автономії та свободи” (Т. Титаренко) –

тобто наголошується примат самостійної активності людини в житті (А.

Апраушев). Подібні дефініції категорії „суб’єкт життя” призводять до

неможливості її використання стосовно дитячого віку (наукова

актуальність проблеми), оскільки діти, за об’єктивними чинниками,

залежать від дорослого оточення. Це, в свою чергу, обмежує залучення

ресурсів практичної психології до подолання криз дорослішання, оскільки

весь набір психотерапевтичних засобів грунтується на здатності

безпосередньо впливати на процеси свого внутрішнього світу (практична

актуальність проблеми).

 

Поданий у статті аналіз переживання дитиною свого дорослішання дозволяє

уявити цей процес з точки зору суб’єктного, а не об’єктного

(симптомокомплексного) підходу. Тобто: як же сама дитина сприймає зміни

в собі і що вона при цьому відчуває (мета статті)? Одним з компонентів

такого суб’єктного „самобачення” є почуття, що супроводжують процес

дорослішання.

 

Вихідні дані для досягнення мети цієї праці отримано на основі

лонгитюдного дослідження перехідного періоду дорослішання (підлітковий,

ранньоюнацький та юнацький вік), оскільки за своєю напругою саме цей

період вважається найкризовішим. Основний метод дослідження – глибинне

інтерв’ю на тему „Моє дорослішання”. В результаті виокремлено та

проаналізовано сенс провідних для цього віку почуттів (основний висновок

дослідження).

 

Перш за все, було з’ясовано, що провести якусь систематизацію почуттів

дуже важко, тому що вони відрізняються за рівнем проявів: якісь є

ситуаційними емоціями як результат певних подій, а тому зникають, як

тільки подія завершується; інші є глибинними, вони забарвлюють

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ