.

Мотивація навчальної діяльності студентів (пошукова робота)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
465 3755
Скачать документ

Пошукова робота:

Мотивація навчальної діяльності студентів

У статті на підставі аналізу соціологічних, психологічних,
політологічних джерел та результатів студій „Старшокласник Луганщини” і
„Першокурсник”, проведених кафедрою психології Східноукраїнського
національного університету ім. В. Даля, здійснюється спроба виявити
чинники, що впливають на вибір майбутньої спеціальності, а також на
мотивації навчальної діяльності студентства. (Дослідження проводилося
2003 року. Статтю одержано і схвалено до друку у квітні 2004 року).

Суспільна проблема

Початок ХХІ століття ознаменувався активним пошуком шляхів реформування
освітянської системи України [4; 14; 15; 25; 21]. На жаль, у
педагогічному менеджменті вищої школи ця проблема розглядається
переважно в аспекті відповідності навчальної діяльності до вимог
стандартів освіти, переходу до її триступеневої системи (підготовка за
рівнями бакалавра, спеціаліста та магістра). І мало хто переймається
переосмисленням мети, змісту, форм і методів підготовки фахівців,
переглядом психолого-педагогічної парадигми освіти.

Тим часом очевидно, що найперспективнішим методом вирішення назрілих
проблем у галузі освіти є її гуманізація та гуманітаризація. В
теоретико-методологічному плані ці питання висвітлюються, зокрема, в
працях Г. Балла, С. Гончаренка, Ю. Мальованого, В. Рибалки та ін. [2;
10; 31]. Так, Г. Балл виокремлює три головні складові гуманізації
освіти: гуманістичне переосмислення її основних функцій, гуманізація
сьогоденного життя учнів та втілення гуманістичних засад у загальній
організації системи освіти [2]. Л. Карамушка наполягає на необхідності
гуманізації освітянського управління на всіх рівнях [18; 19]. В. Біблер
вказує, що одним з провідних шляхів гуманізації освіти є запровадження
діалогічних засад [3]. Майже всі автори підкреслюють, що складові
гуманізації цілком поширюються і на царину професійної (в тому числі
вищої) освіти.

Мета статті – ознайомити наукову громадськість з результатами студій
„Старшокласник Луганщини” та „Першокурсник”, виконаних кафедрою
психології СНУ ім. В. Даля (П. Скляр, О. Задорожня, О. Скляр, В.
Третьяченко) щодо ціннісних орієнтацій старших школярів та
першокурсників вузів, обґрунтування ними вибору спеціальності та аналізу
впливу цих чинників на проблему мотивації навчальної діяльності
студентства.

Авторська ідея

Серед причин, що поліпшують чи погіршують підготовку спеціаліста вищої
кваліфікації, великого значення набуває сформованість мотивації щодо
навчання, яка, в свою чергу, залежить від об’єктивних і суб’єктивних
чинників розвитку особистості, що формуються задовго до студентських
років. Мотивація не може з часом не змінюватися. Відтак, якщо
мотиваційні чинники суб’єкта навчального процесу не сприяють якості
навчання, то треба допомогти йому їх сформувати. Спроби такої допомоги
будуть, як на наш розсуд, успішними, коли найповніше
використовуватиметься потенціал гуманістичного підходу в освіті, що
забезпечить „необхідне могутнє реформаційне зрушення, відновлення
життєвих цінностей,.. джерелом яких є віра у своє вище покликання,
можливість досягти в цьому світі свого ідеалу” [22, с. 130].

Об’єкт дослідження – процеси формування життєвої мети та ціннісних
орієнтацій сучасної молоді щодо отримання нею вищої (в тому числі
технічної) освіти.

Предмет дослідження – сформованість навчальної мотивації студентства та
гуманістичні, особистістно орієнтовані засади її продуктивного
коректування в процесі навчання.

Здійснючи соціально-психологічний аналіз чинників, що формують ціннісні
орієнтації особистості, ми розглядаємо їх як якості (або властивості),
що вважаються нею корисними в соціальному плані і відповідають певному
світогляду та виступають абстрактивним і загальним принципом відносно
моделей поведінки особистості в межах певної культури чи суспільства.
Цей світогляд, завдяки процесу соціалізації, члени суспільства вважають
досить важливим, тому соціальні цінності формують головні принципи,
навколо яких інтегруються (або можуть інтегруватися) особистісні та
соціальні цілі [5, с. 459].

Ще Л. Виготський підкреслював, що особистість набуває нових
властивостей, дістаючи їх із соціальної дійсності як основного джерела
розвитку, і якщо є бажання визначити, що становить собою молода людина,
то треба з’ясувати соціальну ситуацію її розвитку [8, с. 259].

Нині цінності ринкових відносин стають чи не найважливішими для
суспільства. Споживання стало екзистенціональною ознакою індентичності.
Економічна індентичність як споживача починає переважати громадянську і
навіть людську ідентичність [20, с. 16 – 17].

Передусім це стосується молоді, бо саме вона найгостріше сприймає
суспільні проблеми й протиріччя. Невдачі в досягненні сформованою
комуністичною ідеологією всеосяжної суспільної мети спричинили не тільки
знецінення старих ідеалів, але й зростання значущості індивідуальних
цінностей для більшості членів суспільства. Внаслідок цього утворилась
соціально-психологічна основа для сприйняття ідеології, яка грунтується
на цінностях, пов’язаних з індивідуальним успіхом. Усталився погляд, що
матеріальний добробут простіше здобути власними зусиллями та
здібностями, а принцип майнової диференціації почав сприйматися (перш за
все – в молодіжному середовищі) як справедливіший, ніж принцип
соціалістичного розподілу [24, с. 7 – 8].

Виникло безробіття – явище, якого не знали при соціалізмі. Рівень його
серед молоді, за даними обстеження економічної активності населення у
1999 – 2000 роках, коливався в межах 18 – 21 %, що майже вдвічі
перевищував відповідний показник (12 %) для всього працездатного
населення [11, с. 30]. Відтак у молодіжному середовищі спостерігаються
дуже суперечливі погляди на своє найближче майбутнє. За нашими даними,
отриманими під час проведення опитування в межах дослідження
„Старшокласник Луганщини”, з властивим юності оптимізмом 54,8 % опитаних
вважають, що в найближчі 5 років їх життя поліпшиться. Однак лише 12,7 %
респондентів повністю впевнені, а 42,4 % скоріш чи зовсім не впевнені у
своєму майбутньому (див. таблиці 1 і 2).

З життєвої практики молоде покоління зрозуміло: чим освіченіша людина,
тим вона конкурентоспроможніша на ринку праці. Це підтверджує і
соціологічна наука, яка, вивчаючи особливості окремих економічно
активних груп молоді, констатує: серед осіб віком до 29 років з вищою
освітою рівень безробіття у 1999 – 2000 роках був нижчим у 1,5 раза.
Прибутки працездатного населення також безпосередньо залежать від
освітнього рівня. Проте саме у молодому віці наявність вищої освіти дає
найсуттєвішу різницю в доходах – майже удвічі порівняно з іншою
спеціальною освітою [17, с. 32].

Гострота працевлаштування молодих спеціалістів не зменшується (45 %
безробітної молоді – це непрацевлаштовані після закінчення навчальних
закладів) [17, с. 22] Проблема як у тому, що бракує робочих місць, які
відповідають кваліфікації та спеціальності, отриманій у вищій школі, так
і в тому, що робота, яку можуть запропонувати випускникам вишів, за
оплатою, змістом і умовами праці не дуже їх приваблює.

Як свідчать результати міжнародного дослідження „Сучасна професійна
мобільність молоді з вищою освітою в суспільствах, що трансформуються”,
економічна ситуація примушує молодь влаштовуватися не за фахом.
Наслідок: лише половина молодих людей працює за набутою спеціальністю,
кожен дев’ятий не працював за фахом зовсім. Це цілком відповідає
розумінню студентством ситуації, що склалася: лише приблизно 30 %
майбутніх фахівців сподіваються одержати роботу за спеціальністю. 97 %
молодих людей вважають головним високий рівень зарплати. Невелика, проте
гарантована оплата праці, не дуже напружена робота, тривала відпустка і
значна кількість вихідних сучасну молодь не приваблюють [17, с. 31 –
52].

Ще один чинник, який слід враховувати: у „ринковій ідеології”, яка
сформувалася в Україні за останні роки, слабо виражений морально-етичний
компонент. Значній частині суспільства притаманна соціальна аномія в
проявах скептичного ставлення до життєвих цінностей інших та держави в
цілому. Більше 40 % молодих людей, що досягли 20-річного віку, не
пишаються своїм громадянством, 30 % юнаків і дівчат не відчувають
відповідальності за долю України і при нагоді можуть виїхати за кордон,
25 % вагаються з відповіддю [1, с. 40 – 43].

Звичайно, означені проблеми далеко не повністю висвітлюють увесь спектр
притаманних сучасній молоді життєвих цінностей, особистісних поглядів на
світ і сенс життя. Однак незаперечно, що такі особливості структури
цінностей посідають перші місця у життєвих орієнтирах, визначаючи
діяльність і поведінку молоді. Саме вони формують ставлення до освіти,
мотивацію навчання.

З метою вивчення сформованості життєвих орієнтирів, ставлення до
перспективи продовжувати освіту після закінчення школи кафедра
психології СНУ ім. В. Даля й провела дослідження „Старшокласник
Луганщини”. Ним було охоплено 652 учні 9 – 11 класів понад 30 шкіл
обласного центру, великих міст (100 тисяч жителів), міст з населенням 50
– 100 тисяч та менше 50 тисяч, жителів малих міст і сіл усіх регіонів
області. Опитування проводилося шляхом анонімного анкетування учнів у
школах та класах (№, паралель, літера), які визначалися дослідницькою
групою довільно з переліку шкіл І – Ш ступенів, наданого головним
управлінням освіти і науки області. В основу опитувальника було
покладено адаптовані та доопрацьовані методики вивчення учнівської
молоді УІСД, центру „Соціальний моніторинг” та КМІС. Результати
розглядались як у площині сукупних результатів, так і в розрізі:
обласний центр, міське населення, сільське населення, а також
кореляційних зв’язків та залежностей показників.

В журнальній статті не ставимо за мету ознайомити читача з усіма
отриманими результатами (вони ще аналізуються), але вже можна
стверджувати: 70 % нинішніх старшокласників прагнуть стати студентами.
Спонукає їх до цього соціальний статус людини з вищою освітою, наявність
диплома, але аж ніяк не спеціальність „за покликанням”. Бажання отримати
вищу освіту пов’язане, перш за все, з наміром знайти „пристойну” роботу,
купити житло, зробити кар’єру. На запитання „Чи плануєте в найближчі 10
років…” було отримано відповіді, наведені в таблиці 3.

Вибір навчального закладу молодь здебільш пояснює бажанням отримати
обрану спеціальність, престижністю навчального закладу. Однак цей вибір
залежить не стільки від мотивів, що є усталеними проявами, атрибутами
особистості, а від ситуаційних чинників: впливу оточення, матеріальних
можливостей тощо. Велике значення має наближеність вишу до місця
проживання, можливість одержати безплатну освіту, низька ціна освітніх
послуг, оптимальний збіг ціни та якості освіти (таблиця 6).

Змінились і орієнтації щодо професійного вибору. Зразки життєвого успіху
молодь бачить в образах високооплачуваних артистів, співаків,
спортсменів. Лише одиниці називають своїми кумирами політичних діячів,
історичні особистості. Серед тих, кого „обожнюють”, немає військовиків,
педагогів, інженерів, фахівців сільського господарства. Рейтинг
престижності професій та можливості досягнення матеріального успіху
практично збігаються (таблиці 4 і 5).

Одержані дані підтверджують відповідне ставлення щодо привабливості та
успішності окремих професій в цілому серед молоді України [9, c. 60].
Половина випускників шкіл намагатиметься одержати технічну освіту, стати
програмістами тощо („Подробности” TV „Інтер”, 31.05.2002). Тому не може
не насторожувати те, що бажання отримати технічну освіту супроводжується
зневагою до інженерної праці. Тобто можна припустити, що провідним
мотивом навчання для значної частини молоді, яка стане чи вже стала
студентами вищих навчальних закладів технічного профілю, є не інтерес до
фаху, а тільки бажання одержати диплом. Як свідчать результати студій
„Першокурсник”, проведених нами серед студентів Національного
університету ім. В. Даля, майбутні інженери серед запропонованих 16
професій розташовують свою майбутню професію поза чільною десяткою
привабливих.

З іншого боку, динаміка випуску шкіл області (19474 особи 2002 року) та
прийнятих на перший курс вищих навчальних закладів на денну форму
навчання (16467 осіб) свідчить, що майже кожен бажаючий може стати
студентом [28]. Ситуація, коли кожному випускникові, по суті,
гарантується місце у вищому навчальному закладі, призводить до того, що
відбір за рівнем підготовки стає дедалі складнішим, а в деяких випадках
практично неможливим. Тобто виникає проблема рівня інтелектуального
розвитку особи, яка стає студентом, та загального рівня її шкільної
підготовки. Можна стверджувати, що саме великі конкурси стимулювали
раніш юнаків і дівчат краще опановувати шкільні знання, а в інституті –
обрану спеціальність.

Однак не тільки грунтовна шкільна підготовка та рівень інтелекту, а,
перш за все, мотиваційні чинники [16; 29; 30] обумовлюють успішне
становлення особистості, набуття міцних фахових знань, умінь, навичок.
Ці питання сьогодні не можна вважати вирішеними, адже, за даними наших
досліджень, старшокласники на виконання шкільних завдань витрачають
удвічі менше часу, ніж на перегляд телевізійних програм, слухання
музики, прогулянки з друзями. То ж природно, що середній рівень своєї
шкільної підготовки, відповідаючи на запитання „Я відмінно упораюсь із
завданнями?”, вони оцінють на 3,3 за п’ятибальною шкалою.

Відтак можна припустити, що провідними мотивами навчання для значної
частини молоді, що одержала студентські квитки, є не досягнення успіху в
оволодінні знаннями, бодай з окремих предметів, а прагнення більш-менш
благополучно здолати етапи навчального процесу, склавши залік, екзамен,
сесію тощо. Якість підготовки фахівця за такої мотивації не буде високою
– такою, наприклад, коли студент виявляє щиру зацікавленість у навчанні
[35, с. 17 – 18], коли він усвідомлює важливість того, що вивчається,
для майбутньої діяльності. Вважається доведеним, що „найбільший вплив на
академічні успіхи має пізнавальна потреба в поєднанні з високою потребою
у досягненні” [27, с. 75]. Тобто завдання вищого навчального закладу,
який має студентів здебільш не мотивованих на успіх в опануванні
знаннями, – оганізувати систему психолого-педагогічного забезпечення
навчального процесу, яка б відповідала сьогоднішнім реаліям.

Питання це не нове. Ще в середині 80-х років досить активно
обговорювалась проблема „вузького” техніцизму. Тоді ж було запропоновано
кілька моделей подолання технократизму мислення (за термінологією В.
Зінченка). Під техніцизмом освіти розуміється таке наповнення змісту
професійної освіти, яке породжує „противагу” гуманізації, що
проявляється у формуванні „раціоналістичної” картини сучасного життя, де
фахівець повинен вирішувати професійні проблеми, учений – виробляти
знання про світ, інженер – розробляти нові технології і технічні
пристрої, які б надійно працювали. За це вони несуть відповідальність
перед суспільством і одержують заробітну платню. Такий же підхід панує і
у сфері технічної освіти: студент, як майбутній фахівець, повинен
отримати певні знання і опанувати навички, які дозволили б йому
ефективно вирішувати професійні проблеми.

Ці підстави усвідомлюються фахівцями, вони фігурують як зміст
рефлексивних знань у змісті освіти. В межах технократичного мислення
така рефлексія здебільшого лише сприяє їх закріпленню та догматизації.
Ця іманентна практиці технічної діяльності рефлексія (не мається на
увазі спеціальна наукова методологічна рефлексія, здійснювана
теоретиками відповідного профілю), як правило, спрямована на
раціоналізацію наявного стану речей, тобто прагне гранично удосконалити
те, що переноситься безпосередньо на процес інженерної підготовки у
вищих навчальних закладах. Такий підхід, що не враховує зміни
мотиваційних чинників щодо навчання, без сумніву загострює і без того
складну ситуацію.

Тобто треба наголосити, що проблема підготовки сучасних інженерних
кадрів лежить не в суто технічній, а в психолого-педагогічній сфері.
Система професійної освіта повинна, перш за все, забезпечувати розвиток
особистості, а вже особистість стає носієм інженерних знань. Це не
означає нехтування підготовкою до професійної праці, але вимагає
розглядати таку підготовку крізь призму розвитку особистості – як
істотний аспект педагогічного сприяння йому.

Гуманістична, особистісна орієнтація професійної підготовки передбачає
звернення головної уваги на ціннісно-мотиваційну домінанту особистості,
котра визначає спрямованість останньої, зокрема професійну. Як
відзначають В. Третьяченко та Л. Дзюба, конче необхідно вирішувати
проблеми психолого-педагогічної інформації та характеристики студентів,
які щойно вступили до вищого навчального закладу, та враховувати їх у
повсякденній педагогічній практиці, обстежувати особистісні зміни
студентів протягом навчання, підвищувати рівень готовності педагогів до
впровадження сучасних освітніх технологій у навчально-виховний процес та
забезпечити їх відхід від „постфігуративної культури” викладання [13].

Треба, звичайно, розуміти, що результат педагогічної діяльності стане
ефективнішим, якщо буде задіяно весь спектр позитивної мотивації.
Наріжним каменем такої роботи має стати розвиток мотиваційної орієнтації
студента на успішність навчальної діяльності з наголосом на її процес та
результат, а не на майже єдиний метод „залякування” неотриманням бажаної
оцінки, заліку, стипендії, закінчення курсу чи освіти в цілому з боку
викладачів та адміністрації і відповідну реакцію студента – будь що
уникнути таких „неприємностей”.

В останнє півсторіччя у світі розроблено понад 50 мотиваційних теорій,
за кожною з яких – сотні і тисячі досліджень [6, с. 48]. Але, напевно,
ніхто ще не визначив ефективнішого шляху, аніж розуміння „наявності в
людини, як представника людського роду, невичерпних можливостей
особистісного розвитку, притаманної високорозвиненій особистості
продуктивної суб’єктивної активності – зокрема в таких напрямках, як
цілепокладальна, вольова, ініціативна, творча… і тому, що вказані
можливості в принципі можуть бути реалізовані кожним індивідом – за
умови надання цьому індивідові… потрібної соціальної (в тому числі
педагогічної та психологічної) підтримки” [2, с. 5 – 6]. На базі цього
розуміння накреслюються чіткі цілі (як, навіщо, чому, завдяки…),
визначаються етапи досягнення (Ц1 ®Ц2 ® Ц3 …® Ц кін.) та супроводження
навчальної діяльності вихованця ситуацією успіху (У1 ® У2 ®У3 … ® У
кін.), а також формується постійна спрямованість на успіх, де
інтегруються здібності, мотиви досягнення та ситуаційні фактори [16].

Як пише С. Занюк, „дуже важливо, щоб вчитель розумів, що успіх залежить
не тільки від здібностей, але й від мотивації досягнення, та ураховував
це як при відборі обдарованих людей, так і під час роботи з ними” [16,
с. 268]. В. Носков, говорячи про труднощі, що існують в умовах
діяльності, пов’язаної з підготовкою до професійної роботи у вищих
навчальних закладах, наголошує принаймні на п’яти чинниках: початковому
періоді самореалізації особистості; необхідності адаптації до нових умов
освітньої діяльності; необхідності в утвердженні для самого себе
правильності професійного вибору; системі мотивів та вольових якостей,
які повинні розвиватися у притаманному для молоді різноманітті інтересів
з обов’язковим відповідальним підходом до опанування професією як
способом свого майбутнього життєзабезпечення та самореалізації;
усвідомлення життєвих реалій, що можуть бути далекими від ідеалів
гуманізму, але повинні поєднуватися з формуванням гуманістичних настанов
щодо людини, поваги до неї, її самоцінності, її права на свободу і
творчість [26, с. 3 – 4]. Однак ці вимоги та урахування існуючих
труднощів на практиці, та й теоретичному плані, лише декларуються.

Висновки

Ефективність роботи викладача в сучасних умовах залежить переважно від
його психологічної установки на студента як на суб’єкта, а не об’єкта
навчальної діяльності. А для цього потрібно, щоби педагоги та менеджери
освіти осмислили цю установку як ще один доказ необхідності прийняття
гуманістичної парадигми освіти як такої, що вже не має альтернативи, та
зробили практичні кроки в цьому напрямку. (Деякі з них пропонувалися
нами [32; 33; 34]).

Таблиця 2

Наскільки ви впевнені у своєму майбутньому?

a) Цілком упевнений 9,5 9,5 16,0 17,2 16,4 23,3

b) Скоріше впевнений, ніж ні 43,1 46,8 49,3 34,5 45,5 38,4

c) Скоріше не впевнений, ніж упевнений 17,6 7,6 13,3 13,8 9,1 11,0

d) Зовсім не впевнений 7,6 8,9 4,0 3,4 12,7 1,4

e) Важко відповісти 22,1 27,2 17,3 27,6 16,4 19,2

Таблиця 3

Чи плануєте ви в найближчі 10 років (одна відповідь по кожнім рядку):

  М. М. (N 420) О. Ц. (N 104) С. (N 128)

Ж (N 262) % Ч (N 158) % Ж (N 75) % Ч (N 29) % Ж (N 55) % Ч (N 73) %

Всього осіб 62,38 37,62 72,12 27,88 42,97 57,03

Так

1. Знайти роботу 95,0 87,3 94,7 86,2 83,6 95,9

2. Створити власну сім’ю 72,1 55,7 62,7 58,6 65,5 60,3

3. Народити дитину (дітей) 52,7 34,8 54,7 37,9 50,9 53,4

4. Поліпшити стан здоров’я 66,0 67,7 60,0 55,2 67,3 80,8

5. Одержати повну середню освіту 78,6 76,6 66,7 72,4 72,7 80,8

6. Закінчити технікум, коледж 31,7 37,3 42,7 34,5 45,5 56,2

7. Одержати вищу освіту в інституті, університеті 73,7 75,3 73,3 55,2
69,1 54,8

8. Одержати професійну освіту 64,5 55,1 58,7 62,1 76,4 76,7

9. Виїхати на постійне проживання за межі України 23,3 25,9 20,0 20,7
21,8 35,6

10. Виїхати на заробітки за межі України 10,7 21,5 13,3 24,1 7,3 30,1

11. Переїхати на інше місце проживання в межах України 38,9 22,8 21,3
10,3 41,8 35,6

12. Купити власне житло 83,2 77,8 74,7 55,2 87,3 83,6

13. Зробити кар’єру 82,4 77,2 81,3 86,2 81,8 75,3

14. Улаштуватися в житті 93,1 93,7 97,3 89,7 87,3 95,9

Таблиця 4

Розташуєте, будь ласка, перелічені професії в порядку їхньої
привабливості для вас особисто

  М. М. (N 420) О. Ц. (N 104) С. (N 128)

Ж (N 262)% Ч (N 158)% Ж (N 75)% Ч (N 29)% Ж (N 55)% Ч (N 73)%

Всього осіб 62,38 37,62 72,12 27,88 42,97 57,03

a) я хочу одержати саме цю спеціальність 45,8 30,4 68,0 51,7 67,3 60,3

b) мене влаштовує рівень підготовки фахівців у даному навчальному
закладі 15,6 13,9 34,7 37,9 21,8 17,8

c) цей навчальний заклад знаходиться близько до місця мого проживання
19,1 8,9 9,3 17,2 12,7 16,4

d) у цьому навчальному закладі вчаться мої друзі, родичі 10,7 6,3 5,3
17,2 12,7 12,3

g) це престижний навчальний заклад 23,3 16,5 25,3 41,4 1,8 16,4

h) тут у мене є шанс одержати безплатну освіту 16,0 5,7 12,0 3,4 7,3
20,5

i) закінчення саме цього навчального закладу дозволить одержати
престижну роботу і домогтися успіху в житті 28,6 17,7 20,0 17,2 21,8
23,3

j) мої батьки наполягають на навчанні в даному навчальному закладі 8,8
8,9 18,7 10,3 1,8 9,6

k) у мене немає шансів учитися в іншому навчальному закладі 5,7 3,2 5,3
0,0 3,6 2,7

l) це дуже відомий навчальний заклад 1,9 5,1 2,7 0,0 3,6 0,0

Не відповіли 1,9 3,2        

Таблиця 5

Розташуєте ці професії в порядку значимості з огляду на можливості, що
їх, на вашу думку, вони надають для досягнення життєвого успіху

  М. М. О. Ц. С.

Ж Ч Ж Ч Ж Ч

Рейтинг

Таблиця 4 Розташуєте, будь ласка, перелічені професії в порядку їхньої
привабливості для вас особисто

Лікар 2 9 4 2 3 8

Юрист 1 1 1 1 1 1

Інженер 11 11 12 4 13 7

Державний службовець 9 5 9 6 6 9

Військовий 13 8 12 8 12 4

Стоматолог, зубний технік 7 13 7 5 10 13

Бізнесмен, підприємець 3 2 2 3 2 2

Працівник торгівлі 12 7 13 12 14 12

Священослужитель 15 16 14 9 15 16

Учитель, викладач 14 14 11 13 9 10

Працівник ДАІ 10 10 10 10 11 3

Працівник творчої професії (актор, артист, художник і т. д.) 8 12 6 10
7 14

Фахівець з програмного забезпечення і комп’ютерної техніки 4 3 3 3 4 5

Працівник митної або податкової служби 5 4 8 7 8 6

Бухгалтер, економіст 6 6 5 11 5 11

Фермер, фахівець в галузі сільського господарства 16 15 15 14 16 15

Інше, що саме            

Таблиця 6

Чим викликаний вибір саме цього навчального закладу

(виберіть не більш 3-х варіантів)?

  М. М. О. Ц. С.

Ж Ч Ж Ч Ж Ч

Рейтинг

Таблиця 5  Розташуєте ці професії в порядку значимості з огляду на
можливості, що їх, на вашу думку, вони надають для досягнення життєвого
успіху

Лікар 3 5 3 2 3 3

Юрист 1 2 2 2 1 2

Інженер 15 11 11 3 12 10

Державний службовець 10 7 8 9 5 5

Військовий 11 8 12 7 10 9

Стоматолог, зубний технік 7 12 4 6 4 8

Бізнесмен, підприємець 2 1 1 5 2 1

Працівник торгівлі 16 9 13 11 11 13

Священослужитель 14 16 14 14 15 16

Учитель, викладач 13 15 15 12 13 15

Працівник ДАІ 6 6 7 8 8 6

Працівник творчої професії (актор, артист, художник і т. д.) 9 13 10 10
9 14

Фахівець з програмного забезпечення і комп’ютерної техніки 5 3 5 4 6 4

Працівник митної або податкової служби 4 4 6 5 7 11

Бухгалтер, економіст 8 10 9 1 7 7

Фермер, фахівець в галузі сільського господарства 12 14 16 11 14 12

Інше, що саме            

Скорочення в таблицях: М. М. – мале місто; О. Ц. – обласний центр; С. –
село;

Ж. – жінки; Ч. – чоловіки; N – кількість респондентів.

Література:

1. Балакірєва О., Дудар Н. Ціннісні орієнтації молодого покоління. В кн.
Молодь у дзеркалі соціології / Заг. ред. О. Балакірєвої і О.
Яременка.-К.: УІСД, 2001 . – С. 38 – 47.

2. Балл Г. О. Сучасний гуманізм і освіта: Соціально-філософський та
психолого-педагогічні аспекти. – Рівне: „Ліста-М”, 2003. – 128 с.

3. Библер В. С. На гранях логики культуры. – М., 1997.

4. Богомолов А. Г. Основные пути и тенденции развития высшей школы в
Украине. // Персонал.- 1999.-№2.- С. 14 – 18.

5. Большой толковый психологический словарь Т. 2 (Прогресс – Я); Пер. с
англ. /Ребер Артур.-ООО „Издательство АСТ”; „Издательство „Вече”, 2001-
560 с.

6. Борис І. Мотиваційна сфера як проблемний чинник поведінки. Психологія
і суспільство. – Тернопіль: Інститут експериментальних систем освіти,
2002-№2.- С. 48 – 57.

7. Вакуленко В. М. Вузівська освіта щодо оцінювання студентами
Східноукраїнського національного університету. В зб. Теоретичні і
прикладні проблеми психології та педагогіки.-Луганськ: СНУ. 2001
.-№1(1)-С. 26 – 31.

8. Выготский Л. С. Вопросы детской (возрастной) психологии (написана в
1932 – 1934 гг).-Собрание сочинений: В 6-ти томах. // Т. 4. Детская
психология / Под ред. Д. Б. Эльконина. -М.: Педагогика, 1984.- С. 243 –
385.

9. Виховання національно свідомого, патріотично зорієнтованого молодого
покоління, створення умов для його розвитку як чинник забезпечення
національних інтересів України: аналітично-інформаційні матеріали. . –
К.: Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2003.- 191 с.

10. Гончаренко С. У., Мальований Ю. І. Гуманітаризація загальної
середньої освіти // Початкова школа. – 1995. – №№ 3, 4.

11. Демченко І., Яременко О. Економічна активність молоді: сучасний стан
і тенденції розвитку. В кн. Молодь у дзеркалі соціології / Заг. ред. О.
Балакірєвої і О. Яременка.-К.:УІСД, 2001.- С. 28 – 35.

12. Державна національна програма „Освіта» (Україна ХХІ століття). – К.,
1994.– 62 с.

13. Дзюба Л. А. Психологічні чинники впровадження сучасних освітніх
технологій у вищому навчальному закладі. Автореф….дис. канд. психол.
наук: 19.00.07 / Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України. –
К., 2003.– 20 с.

14. Закон України „Про освіту”. – Голос України. – 1991. – 26 червня.

15. Закон України „Про вищу освіту”. – К.: Інформаційний вісник „Вища
освіта”, 2002. №9.

16. Занюк С. Психология мотивации. – К.: Эльга-Н; Ника-Центр, 2002. –
352 с.

17. Інтеграція молоді в сучасні економічні відносини: Щорічна доповідь
Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України
про становище молоді в Україні (за підсумками 2000 року ).-К.
Український ін-т соціальніх досліджень, 2001. – 168 с.

18. Карамушка Л. М. Психологія управління: Навч. посіб. – К.: Міленіум,
2003 – 344 с.

19. Карамушка Л. М. Психологія управління закладами середньої освіти:
Монографія. – Київ: Ніка центр, 2000 – 332 с.

20. Клод Ейк. Небезпечні зв’язки: взаємодія глобалізації і демократії. В
кн. Глобалізація. Регіоналізація. Регіональна політика. Хрестоматія з
сучасної зарубіжної соціології регіонів / Укладачі Кононов І. Ф.
(науковий редактор), Борадачов В. П., Топольсков Д. М. – Луганськ: Альма
матер-Знання, 2002. – С. 11 – 25.

21. Кремень В. Г. Освіта в Україні: стан і перспективи розвитку //
Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Зб. Наук праць: Ч. І. /
За ред. І. А. Зязюна і Н. Г. Ничкало. – К., 2001.

22. Левченко О. О. До вирішення проблеми наближення культурного ідеалу
молоді в сучасному вищому навчальному закладі. Зб. наук. праць
Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля / за
заг. ред. проф. О. Л. Голубенка / Ч. 1. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.
Даля, 2002.

23. Машбиц Е. И. Психологические основы управления учебной
деятельностью.– К., 1987.

24. Міщенко М. Нестабільність суспільства як чинник формування
свідомості української молоді наприкінці XX – початку XXI сторіччя. В
кн. Молодь у дзеркалі соціології / Заг. ред. О. Балакірєвої і О.
Яременка. -К.: УІСД. 2001 .- С. 7 – 13.

25. Національна доктрина розвитку освіти. Указ Президента України від 17
квітня 2002 року №347/2002. – 20 с.

26. Носков В. И. Студент в оздоровительно-воспитательном комплексе вуза.
Основы психогигиенического обеспечения гуманистически ориентированной
профессиональной подготовки студентов. – Донецк: ДИУ, 2003. – 344 с.

27. Орлов Ю. Б.,Творогова Н. Д., Шкуркин В. И. Стимулирование побуждения
к учению. М., 1988.

28. Освіта Луганщини. Статистичний збірник. – Луганськ:, 2003.

29. Психология человека от рождения до смерти. Полный курс психологии
развития. Под редакцией члена-корреспондента РАО А. А. Реана. – СПб.:
„прайм-ЕВРОЗНАК”, 2003.– 416 с. – (Серия „Психологическая
энциклопедия”).

30. Реан А. А., Коломинский Я. Л. Социальная педагогическая психология.
– СПб.: Питер Ком, 1999. – 416 с.

31. Рибалка В. В. Роль психологічної культури у професійному становленні
гуманітарно-технічної еліти // Проблеми та перспективи формування
національної гуманітарно-технічної еліти: Зб. наук праць / За ред. Л. Л.
Товажнянського і О. Г. Романовського. – Харків, 2002. – Ч. І.

32. Скляр П. П., Скляр О. П. Урахування ціннісних орієнтацій молоді як
одного з провідних чинників мотивації навчання у вищому навчальному
закладі. В зб. Теоретичні і прикладні проблеми психології та
педагогіки.-Луганськ : СНУ ім. Володимира Даля, 2002.-№2 (4). С. 203 –
208.

33. Скляр П. П. Гуманізація вищої технічної освіти як чинник виховання
людини-творця / Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції
„Динаміка наукових досліджень” – 2003 . Т. 13. Психологія. –
Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 52 – 54.

34. Скляр П. П. Психологічні аспекти гуманізації технічної освіти.
Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту
психології ім. Г. С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С. Д. .-К.:
2003. Ч. 1. – С. 386 – 391.

35. Формирование интереса к учению у школьников / Под ред. А. К.
Марковой. М., 1986.

36. Скляр П. Мотивація навчальної діяльності студентів // Соціальна
психологія. – 2004. – № 5 (7). – C.95-108.

37. www.politik.org.ua

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020