UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПро громадянську відповідальність учителя (реферат)
АвторPetya
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1090
Скачало177
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Про громадянську відповідальність учителя

 

Учителі, викладачі вищої школи за всіх часів і у всіх народів становили

кращу, найбільш підготовлену і прогресивну частину суспільства. Саме ця

частина національної інтелігенції завжди забезпечувала процес її

відтворення. І якісний склад інтелігенції, її громадянські позиції

багато в чому визначалися саме Вчителем. Звідси особливий інтерес до

позиції та поводження вчителів – викладачів усіх освітніх рівнів, звідси

гострота і складність їхніх взаємин із владою.

 

Інтерес до цієї проблеми в Україні завжди був украй високим і через

болісну гостроту теми. Звання Вчителя, наставника учнівської молоді і

студентства в нашій країні завжди розглядалося як особливо відповідальне

і почесне, таке, що потребує постійної роботи над собою, постійної

активної участі не тільки у навчальній і науковій, а й у суспільній

діяльності.

 

У сучасних умовах проблема формування громадянської відповідальності

привертає до себе увагу всієї світової спільноти, заклопотаної

загостренням суперечностей між вихованням громадян у дусі демократії і

волі і зниженням рівня громадянської відповідальності, посиленням

дестабілізації суспільства і відсутністю гарантій безпеки особистості.

Про це свідчить «Декларація і програма виховання громадян у дусі волі і

демократії, виховання, заснованого на усвідомленні людиною своїх прав і

обов’язків», яку було ухвалено на 104-ій сесії Комітету Міністрів Ради

Європи (членом якого є й Україна) 6–7 травня 1999 р. в Будапешті.

Громадянськість у даному документі визначається як соціальна свобода

особи і її вища відповідальність перед своєю батьківщиною. Ця проблема є

особливо гострою для України, де навіть у теоретичному плані змішують

поняття громадянськості і національного патріотизму, де в ході

багаторічної згубної політики деідеологізації виник духовний вакуум,

який небезпечніший, ніж економічна і політична кризи разом узяті, хоча б

тому, що його наслідки переборюються значно довше і важче, не дозволяючи

ефективно боротися ні з економічними, ні з політичними труднощами. На

підтвердження цієї духовної деградації наведемо два загальновідомі

факти: до кінця 90-х років Україна впевнено посіла провідне місце серед

країн СНД з експорту повій і з експорту інтелектуальних ресурсів.

 

І це у постіндустріальну епоху, коли щогодини для будь-яких дій і реформ

необхідні люди інтелектуальної праці, а в Україні відбувається загальне

зниження кількості вчених, педагогів, діячів культури. У 1992 р., коли

бюджет на науку був зненацька урізаний у 8 разів, кожен другий вчений

України, думаючи про хліб насущний, змушений був змінити професію.

Багато хто змінив і батьківщину. Для них зовнішня трудова міграція

послужила способом збереження професії. Вона виявилася певною мірою й

альтернативою внутрішньому «відпливу мізків» – відходу вчених у сторожі

і «човники», а вчителів – на панель і ринок.

 

У чому ж причина того, що відбувається? Чим обумовлюється безпрецедентна

еміграція української інтелігенції? Причин чимало. Ми спробували

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ