.

Професійний відбір та впровадження новітніх технічних засобів у роботі з персоналом (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
407 1737
Скачать документ

Реферат на тему:

Професійний відбір та впровадження новітніх технічних засобів у роботі з
персоналом

Критично проаналізувавши нинішній стан системи професійного відбору,
автори, спираючись на результати власних досліджень, обґрунтовують
перспективні шляхи розвитку і впровадження новітніх спеціальних
психофізіологічних технологій та технічних засобів для роботи з
персоналом.

На сучасному етапі розвитку українського суспільства все гостріше постає
проблема забезпечення надійності функціонування всіх ланок органів
внутрішніх справ, що залежить, у першу чергу, від готовності й
спроможності персоналу на належному рівні виконувати свої професійні
обов’язки. У зв’язку з цим особливого значення набуває завдання
створення ефективної системи забезпечення надійності персоналу [1; 3];
тобто, здатності працівників якісно, з дотриманням вимог чинного
законодавства, службової дисципліни та стандартів професійної етики,
виконувати свої функціональні обов’язки. Саме та обставина, що у нас не
існує системи, яка б враховувала особливості соціально-економічної та
політичної ситуації в суспільстві й об’єктивні можливості активізації
резервів „людського фактора”, негативно відбивається на виконанні
головного завдання кадрових органів – забезпечення високого рівня
професіоналізму персоналу органів внутрішніх справ.

Метою статті є виявлення перспективних шляхів розвитку системи
профвідбору і впровадження новітніх спеціальних психофізіологічних
технологій і технічних засобів для роботи з персоналом.

Серед першочергових завдань підвищення ефективності функціонування МВС
України найважливішими є укомплектування органів і підрозділів
внутрішніх справ працівниками, які мають необхідні якості для успішного
оволодіння професією правоохоронця, створення системи, що дозволяла б
зберігати й розвивати їх працездатність та надійність. Виконати ці
завдання неможливо без періодичного контролю функціонального стану
працівника та визначення об’єктивних критеріїв, що характеризують
якісний склад органів і підрозділів внутрішніх справ.

Одним із критеріїв, що ілюструє реальний стан професійної відповідності
та надійності персоналу, є плинність кадрів. Характеризуючи цей
показник, можна виокремити такі його складові: звільнення працівників з
органів внутрішніх справ за вислугою років і досягненням граничного віку
перебування на службі; звільнення за станом здоров’я відповідно до
середньостатистичних показників захворюваності в цілому по країні;
небажання продовжувати службу через різні соціальні та професійно
значущі мотиви; дискредитація звання працівника органів внутрішніх
справ, дисциплінарні порушення і посадові злочини, професійна деформація
тощо.

Плинність кадрів призводить до багатьох негативних наслідків. Часта їх
змінюваність, у тому числі й керівного складу, не сприяє закріпленню
професійних зв’язків між працівниками, діяльність яких має колективний
характер. За таких обставин значна частина працівників просто не встигає
набути необхідного досвіду, а відомчі навчальні заклади змушені
працювати, в основному, на компенсацію кадрових втрат.

За даними соціально-психологічних досліджень, серед кандидатів на службу
до силових структур віком від 18 до 35 років спостерігається значне
зростання кількості осіб з асоціальними тенденціями поведінки, схильних
до суїциду, з утилітарною мотивацією, а також таких, що заздалегідь
планують зловживати службовим становищем, мають або мали зв’язки з
кримінальними структурами тощо. У цих осіб відзначається загальне
зниження рівня морально-етичних принципів і норм поведінки, збільшення
кількості випадків вживання наркотичних речовин, зловживання алкоголем
(зафіксовано навіть випадки хронічного алкоголізму).

Дослідження та аналіз цього питання вказують на зміну сутності в
мотивації до вступу на службу, її якісно негативну, споживацьку,
егоїстичну спрямованість. Через це підвищується вірогідність проникнення
на службу осіб, що не відповідають сучасним вимогам до надійності
людського фактора як гарантії державної безпеки та охорони державної
таємниці.

Зазначимо, що традиційним методам психологічної і психофізіологічної
діагностики, які використовуються відповідними службами у профвідборі
кадрів, бракує достатності та повноти науково-методичного і
матеріально-технічного забезпечення [2; 3; 4]. Ці служби застосовують,
як правило, застарілі методики та апаратно-програмні й технічні засоби.
Зовсім не проводяться або проводяться тільки частково скринінгові
(поліграфні) перевірки. Заходи щодо вдосконалення якості профвідбору
мають фрагментарно-відомчий характер. Все це свідчить про нагальну
потребу створення необхідної законодавчої бази, ухвалення організаційних
рішень, які дозволять якісно змінити та істотно вдосконалити й
стандартизувати процедуру професійного відбору кадрів, оперативного
моніторингу надійності людського фактора. Нині профвідбір здійснюють
фахівці медичного управління (МУ) МВС України, що гальмує розвиток
психологічної служби (ПС) цього відомства. Отже, назріла нагальна
потреба чітко визначити сфери діяльності цих служб, а саме: 1) фахівці
МУ МВС мають на першому етапі профвідбору відібрати з числа кандидатів
на службу осіб, придатних за станом здоров’я до несення служби в системі
органів внутрішніх справ (ОВС), і здійснювати профілактичні й лікувальні
функції; 2) психологічна служба на основі психограм та професіограм має
діагностувати нейродинамічні, індивідуально-типологічні та особистісні
характеристики індивіда, і, спираючись на аналіз одержаних даних,
формувати алгоритм скринінгових поліграфних перевірок.

Оптимальним, достовірним і об’єктивно найефективнішим напрямком такої
діяльності є впровадження в процедуру професійного відбору спеціальних
психофізіологічних досліджень (СПФД), а саме: 1) діагностики
нейродинамічних, індивідуально-типологічних та особистісних
характеристик індивіда, визначення його індивідуального
психосемантичного поля значень, пов’язаних з мотивацією вступу на
службу, ставленням до наркотиків та алкоголю тощо; 2) поглиблених
поліграфних опитувань (поліграфний скринінг) за методиками, складеними
на підставі попередньо отриманих даних. Такий підхід забезпечить
експертам можливість максимально індивідуалізувати й валідизувати
процедури побудови й реалізації скринінгових опитувань. У свою чергу, це
дозволить алгоритмізувати процес розробки скринінгових перевірок, тобто
виявляти інформацію про кандидата, яку він з певних причин намагається
приховати під час обстеження та вивчення його даних.

Поліграфні опитування – це комплекс спеціальних тестів, технічних
засобів, програмового, математичного та інформаційного забезпечення [5].
Застосування його до обстежуваного дає можливість виявити приховану ним
інформацію. Комплекс технічних, програмових, математичних та
інформаційних засобів у зарубіжжі називають комп’ютерним поліграфом або
„детектором брехні”.

За кордоном, наприклад, в США, перевірка надійності людського фактора
здійснюється шляхом професійного відбору кадрів, планових і позапланових
перевірок [5]. Професійний відбір кандидатів обов’язково проводиться за
сталими схемами: бесіда з експертом-психологом, психофізіологічне
тестування та СПФД. При планових перевірках, як правило, практикують
тільки поліграфні опитування, причому їх регулярність регламентована
відомчими нормативними актами. Позапланові перевірки здійснюють у
випадках посадових змін, службових розслідувань, при оформленні допуску
до роботи, що вимагає вищого рівня таємності.

Усвідомлюючи актуальність постійного контролю надійності людського
фактора в питаннях забезпечення національної безпеки та проблеми
ефективності впровадження поліграфних опитувань, в США на федеральному
рівні використовується законодавча база, що регламентує порядок
розробки, виробництва, продажу й обігу поліграфів, підготовку
спеціалістів за стандартизованими вимогами до кваліфікації операторів,
порядок і процедуру поліграфних опитувань.

Поліграфи виготовляються двох рівнів складності. Перший рівень – для
широкого вжитку, другий – спеціального призначення.

Приватним компаніям закон дозволяє виготовляти тільки поліграфи для
широкого вжитку. Такі компанії мають інституції, які готують
спеціалістів. Споживачами поліграфів широкого вжитку та послуг, які
надаються спеціалізованими навчальними закладами, є поліцейські
підрозділи місцевого підпорядкування та приватні детективи. Навчання
проводиться в два етапи. Перший – початкова підготовка на базі
ліцензованих навчальних закладів, другий – персональне стажування у
підрозділах силових структур під керівництвом інструктора-поліграфолога
або у приватній детективній агенції.

Поліграфи спеціального призначення конструюються і виготовляються кожним
окремим федеральним відомством. Продавати їх заборонено. Персональне
стажування спеціалістів здійснюється під керівництвом
інструктора–поліграфолога у відповідних підрозділах відомства.

Інформація про методики проведення поліграфних опитувань, технічні
можливості спеціальних поліграфів є державною таємницею. Наприклад, ЦРУ
не має інформації про методики проведення поліграфних опитувань і
технічні характеристики поліграфів, які використовує ФБР, і навпаки.
Такий підхід забезпечує нейтралізацію протидій діагностиці на
конкретному поліграфі з боку осіб, що готувалися в іншому відомстві.

В США надійність людського фактора розраховується через відношення
кількості проведених поліграфних опитувань до загальної чисельності
населення і виражається у відсотках. Показник ефективності сягає від 4,5
% до 5 %, що орієнтовно складає біля 10.000.000 перевірок за рік. Якщо
він менше 1,5 %, то проведення поліграфних опитувань вважається
малоефективним.

До складу загальної кількості перевірок входять: перевірки, пов’язані з
процедурою профвідбору кадрів, планові та позапланові скринінги,
службові розслідування та заходи стосовно боротьби зі злочинністю.
З’ясовано, що частка перевірок з використанням поліграфів у числі
заходів з боротьби зі злочинністю становить від 10 % до 12 % від
загальної кількості перевірок. А кількість поліграфів і спеціалістів,
задіяних у профвідборі та перевірках, коливається в межах від 10 % до 15
% від загальної кількості поліграфів і фахівців. Всього в США
експлуатується (за даними різних джерел) від 10.000 до 15.000 поліграфів
і приблизно стільки ж спеціалістів.

Таке співвідношення між перевірками, що забезпечують профвідбір,
скринінговими перевірками та перевірками, орієнтованими на боротьбу зі
злочинністю, пояснюється технологічними особливостями їх реалізації.
Так, якщо для профвідбору і скринінгу використовують заздалегідь
підготовлені стандартні тести, розраховані на конкретний контингент, то
для поліграфних опитувань стосовно боротьби зі злочинністю
поліграфологові необхідно в кожному окремому випадку створювати
особистісно орієнтовані тести на основі вивчення фабули справи. Для
перевірки інформації, наданої про себе кандидатом на службу,
традиційними оперативними методами потрібно від $100 до $500. При цьому,
не завжди є можливість отримати об’єктивну і вичерпну інформацію про
асоціальні вчинки, біографічні та успадковані особливості особистості.
Впровадження поліграфних опитувань значно підвищує надійність отриманих
даних, дозволяє виявляти приховану інформацію, яку не можна добути іншим
шляхом. Відпадає й потреба проводити традиційну спеціальну перевірку (як
правило, досить тривалу за часом). Вартість однієї перевірки шляхом
поліграфного опитування коштує $25 – $50 .

В Україні професійний відбір кадрів проводиться частково за тією ж
схемою, що і в США, але без широкого застосування поліграфних опитувань.
Схеми і технології планових і позапланових перевірок особового складу в
Україні і США суттєво відрізняються: у нас вони проводяться нерегулярно
і фактично без використання СПФД й поліграфів, що значно знижує їх
ефективність, повноту й достовірність.

Отже, можна констатувати, що зазначені чинники призводять до значних
економічних витрат, пов’язаних з відбором на службу, психологічним
супроводженням службової діяльності, а існуюча система забезпечення
надійності „людського фактора” потребує докорінного реформування. Одним
з перспективних шляхів зміни ситуації, яка склалася у системі
профвідбору, є впровадження спеціальних психофізіологічних технологій, у
тому числі й поліграфних. Впровадження комп’ютерних поліграфів у
кадровій роботі необхідно розглядати в контексті створення дієвої
системи забезпечення психологічної надійності персоналу органів і
підрозділів внутрішніх справ. У свою чергу, це передбачає створення
інтегрованого комп’ютерного апаратно-програмового психодіагностичного
комплексу для відбору, оцінки й прогнозування професійної надійності
працівників системи МВС.

Аналіз досвіду застосування поліграфних опитувань в Україні в
оперативно-розшуковій та слідчій діяльності, а також у процесі
професійно-психологічного відбору, висвітлив цілу низку проблем, серед
яких: брак загальнодержавної стратегії забезпечення психологічної
надійності персоналу та створення відповідної законодавчої бази
застосування поліграфної техніки в оперативній, слідчій та кадровій
роботі, вибір моделі поліграфа і методики навчання поліграфологів.

Із зарубіжних зразків найбільш поширеними моделями поліграфів є
„Lafayette”, „Stoelting Co” (США), „Дельта”, „Бар’єр”, „Діагноз”
(Росія). За даними компетентних джерел, російські моделі не витримали
перевірки на надійність, валідність та інформативність і вже витіснені з
ринку РФ. Не лише серйозні російські фірми, а й силові структури Росії
воліють використовувати „Lafayette” і „Stoelting Co”.

Втративши надії на збут своїх виробів, російські фірми проводять на
українському ринку агресивну рекламну кампанію і всілякими засобами
намагаються позбутися українських наукових розробок і виробників.
Поліграфи, що випускаються фірмами „Lafayette”, „Stoelting Co”, досить
надійні, але й дорогі (орієнтовна ціна одного прилада — 15.000 – 17.000
у. о.). Прилади „Альфа” і „Дельта” фірми „Гротек” (Росія) дещо дешевші,
однак не такі надійні. При цьому, і ті й інші мають практично однакові
технічні і математичні можливості і належать до апаратно-програмових
комплексів закритого типу. Це означає, що користувач не має доступу до
їх математичного забезпечення й технічних засобів. Отже, не можна
зрозуміти, яку інформацію отримує дослідник, як вона обраховувалася, що
означають отримані дані, графіки тощо. Це унеможливлює глибоке розуміння
та наукову інтерпретацію даних – висновки робляться переважно
інтуїтивно. До того ж, ці поліграфи розраховані, в основному, на
отримання сигналу високого емоційного напруження (зняття сигналу під час
тестування підозрюваного у скоєнні вбивства, зґвалтування) і майже
непридатні для роботи в режимі профвідбору, де показники емоційного
напруження значно нижчі. Відтак, орієнтація на придбання іноземних
поліграфів унеможливлює розвиток в Україні власної наукової і технічної
школи поліграфної технології й виключає Україну з числа країн, які мають
власну конкурентоспроможну галузь фундаментальної науки і виробництва.

Доцільність розробки вітчизняних поліграфів і створення державного
науково-дослідного центру з проблем впровадження новітніх спеціальних
психофізіологічних досліджень, у тому числі – використання поліграфних
технологій, власної наукової школи підготовки поліграфологів і
спеціалістів з СПФД є нагальною потребою.

Правда, дещо у нас вже вдалося зробити. Так, казенне підприємство
„Арсенал” спільно з науково-дослідним інженерним центром „Пульс”
налагодило виробництво і сервісне обслуговування вітчизняного прилада
для поліграфних досліджень — індикатора емоційної напруги „Вектор 01.1”,
аналогів якому у світовій практиці немає (орієнтовна вартість прилада
першого покоління — 1.000 у. о.). Прилад захищений патентом №59499
(Україна). А нині вже виготовлено макетний зразок 14-канального
суперполіграфа. Тобто, маємо реальні можливості для ефективного
використання поліграфів вітчизняного виробництва з відповідною
методологією, математичним і програмним забезпеченням, а всі подальші
модифікації можна купувати у виробника, який володіє високоточними
сучасними технологіями і не один десяток років працює на замовлення ВПК.

Окрім того, маємо унікальну можливість поєднати зусилля науки і
виробництва поліграфної техніки в Україні. Є всі умови для створення
реального творчого колективу, який за короткий термін спроможеться
розробити методологію, методики, тести, математичне і програмове
забезпечення вітчизняного багатоканального поліграфа та програми
навчання спеціалістів. Це сприятиме значному заощадженню бюджетних
коштів, забезпеченню ефективного використання поліграфа вітчизняного
виробництва, а в подальшому – інтегрованого комп’ютерного
апаратно-програмного комплексу професійно-психологічного відбору як у
структурах МВС, так і в інших силових відомствах. Найкращих результатів
у створенні вітчизняної школи поліграфних технологій зможемо досягти за
умови поєднання науково-методологічного, методичного супроводження та
відповідного виробничого потенціалу, яке може існувати у формі
державного науково-дослідного центру з проблем впровадження новітніх
спеціальних психофізіологічних технологій (у тому числі й поліграфних) в
українську систему професійного відбору.

Література:

1. Кокун О. М. Оптимізація адаптаційних можливостей людини:
психофізіологічний аспект забезпечення діяльності: Монографія. – К.:
Міленіум, 2004. – 265 с.

2. Макаренко Н. В. Психофизиологические функции человека и операторский
труд. – К.: Наук. думка, 1991. – 215 с.

3. Макаренко Н. В. Теоретические основы и методики профессионального
психофизиологического отбора военных специалистов / НИИ проблем военной
медицины Украинской военно-медицинской академии. – К., 1996. – 336 с.

4. Малхазов О. Р. Психологія та психофізіологія управління руховою
діяльністю. – К.: Євролінія, 2002. – 320 с.

5. Экман П. Психология лжи. – СПб: Питер, 2003. – 270 с.

6. www.politik.org.ua

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020