UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроцес самоаналізу в технологіях групової психотерапії (реферат)
АвторPetya
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1805
Скачало232
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Процес самоаналізу в технологіях групової психотерапії

 

У процесі самоаналізу особистість зустрічається зі значними труднощами,

які, зрештою, набувають і позитивного значення. Вдатися до самоаналізу

як до одного з видів самодопомоги у власному розвитку – дуже не просто:

індивід має бути рішучим і самодисциплінованим. У цьому самоаналіз не

відрізняється від інших життєвих ситуацій, які сприяють особистісному

зростанню. Адже людина стає сильнішою тільки тоді, коли переборює

труднощі. На думку К. Хорні, в багатьох теоретичних висновках

передбачається, що пізнання самого себе – справа доволі проста. Але це

ілюзія, причому шкідлива. Люди, що піддаються такій спокусі, або

відчувають нічим не виправдане самовдоволення, вважаючи, що все про себе

знають, або розчаровуються, зустрівши перші серйозні труднощі, і

відмовляються від пошуку істини як від невдячної справи. Цього не

трапиться, коли людина знає: самоаналіз – процес тяжкий, часом болісний,

котрий потребує усієї доступної їй конструктивної енергії.

 

Спроби конструктивного самоаналізу можуть мати велике значення для

людини. Вони надають їй можливість самореалізації, під якою К. Хорні

розуміє не тільки розвиток якихось особливих талантів, можливо –

прихованих, пригнічених, але, що важливіше, і розвиток її потенційних

можливостей як сильної, цілісної істоти, вільної від внутрішніх

спотворюючих примусів [1, c. 328].

 

На думку К. Хорні, коли відкинути потребу в самозвеличенні (про яку

говорив З. Фрейд), то залишиться потяг до вдосконалення, що стане

яскравішим і сильнішим, ніж раніше. „Нарцисичні” елементи, хоч і

пробуджують у людини бажання саморозкриватися, водночас перешкоджають

його реалізації.

 

У теоретичному відношенні те, що З. Фрейд не вірив у прагнення до

саморозвитку, пов’язується з його постулатом, що „Я” – немічний

посередник, який борсається між вимогами інстинктивних потягів,

зовнішнім світом і свідомістю. Варто також завважити, що З. Фрейд у

книзі про тлумачення сновидінь (хай непрямо – аналізуючи власні сни) все

ж визнав, що самоаналіз можливий. Це особливо цікаво, коли пригадати, що

вся його філософія можливість самоаналізу заперечувала.

 

Самоаналіз виключає прагнення передчасно братися за розв’язання якоїсь

проблеми. Людина інтуїтивно цього уникатиме, бо сприймати проблему ще не

готова. Після кількох спроб вона помітить, що ні на йоту не просунулася

до вирішення, і тоді має зрозуміти, що, вочевидь, краще на певний час

облишити завдання. І тут не слід занепадати духом: дуже часто передчасна

атака допомагає визначити напрямок подальшої роботи. Проте можуть бути й

інші причини неприйняття очевидного з першого погляду рішення, і не

варто зопалу пояснювати це передчасністю [2, с. 368].

 

Наступне завдання, що постає перед людиною, – чесно й неупереджено

оглянути власні проблеми, усвідомити фактори, що досі лишалися

неусвідомлюваними. І це не тільки інтелектуальний процес. У

психоаналітичній літературі, починаючи з Л. Ференці і О. Ранка, завжди

підкреслювалося, що це водночас і емоційне переживання. Це, так би

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ