UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПсихологічна наука наприкінці ХІХ та в першій половині ХХ століття (реферат)
АвторPetya
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1476
Скачало278
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Психологічна наука наприкінці ХІХ та в першій половині ХХ століття

 

Тривалий час основні положення вітчизняної психологічної науки

базувалися на одному з ідеологічних міфів – про ідеальну людину

майбутнього, її формування під впливом цілеспрямованих педагогічних

прийомів. При цьому ігнорувалися індивідуальність, неповторність

особистості, її внутрішній потенціал самотворення [6, с. 9]. Наша мета –

бодай коротко просежити розвиток психології як науки та її стан в нашій

країні наприкінці ХІХ та в першій половині ХХ століття.

 

Можна по-різному визначати дату народження вітчизняної психології.

Наприклад, з 1873 року, коли у „Віснику Європи” було опубліковано статтю

І. Сєченова „Кому і як розробляти психологію?” – в ній уперше було

викладено програму створення психологічної науки як окремої дисципліни.

Можна також починати відлік з середини ХІХ століття, коли, як відомо, у

вищих навчальних закладах, як у світських, так і в духовних, поряд з

філософією і логікою викладалась і психологія. Більше того, в царському

указі від 1850 року в Московському університеті, наприклад,

передбачалось „упразднить преподавание философии светскими профессорами

и, ограничив преподавание её опытною психологиею и логикою, возлагать

чтение сих наук на профессоров богословия” [4, с. 531]. З іншого боку,

аналогічно зі створенням В. Вундтом 1879 року в Лейпцигу першої

психологічної лабораторії, можна вважати часом народженням наукової

психології в Росії 1885 рік, коли В. Бехтерєв відкрив першу

експериментальну психологічну лабораторію при клініці Казанського

університету [2, с. 37]. Або 1907 рік, коли в Петербурзі він же заснував

Психоневрологічний інститут.

 

У ті ж роки в лабораторії Новоросійського університету (Одеса) розпочав

свою діяльність відомий психолог М. Ланге [8, с. 249]. Також варто

відзначити, що коли 1912 року при Московському університеті було

відкрито Щукінський психологічний інститут, першим директором якого став

професор Київського університету Cв. Володимира Г. Челпанов, вже були не

лише започатковані, але й плідно розвивались як природничо-наукові

культурно-філософські напрямки, що досліджували закономірності душевного

життя людини.

 

Можна впевнено стверджувати, що на початку ХХ століття виокремились три

напрямки в психологічній проблематиці, які відносяться до практичного її

освоєння. Перший з них – (починаючи від І. Сєченова) медико-біологічний

(психоневрологічний, фізіологічний), пов’язаний з іменами І. Павлова, В.

Бехтерєва, О. Введенського, О. Ухтомського, психіатрів С. Корсакова і П.

Ганушкіна, мав яскраво виражене природничо-наукове спрямування в своїх

ідеях, уявленнях і методах, орієнтуючись на ідеали класичної науки свого

часу: об’єктивність істини, вірогідність емпіричних даних,

причинно-наслідковий детермінізм.

 

Другий напрямок, філософська психологія, викладалась в духовних

академіях і предмет її визначався як „своєрідне єднання душі з

безкінечністю”. Особлива увага зверталась не лише стосункам з Богом, але

і з ближніми, визначались норми взаємостосунків між людьми, їх

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ