Реферат на тему:
Соціалізація підростаючого покоління в системі українських молодіжних
організацій
Українське суспільство, як і будь яке інше, зацікавлене у власному
відтворенні у наступних поколіннях. Це зумовлює актуальність проблем,
пов»язаних з процесом соціалізації української молоді, тобто процесами,
кінцевим результатом яких є засвоєння молоддю системи цінностей, норм і
настанов, що притаманні суспільству.
На порозі нового тисячоліття, на переломі епох суспільство потребує
людей свідомих, цілеспрямованих, діяльних у побудові свого життя,
соціально активних, здатних до індивідуальної творчої роботи спрямованої
на перетворення дійсності і самих себе.
На жаль, сьогодні соціальна активність сприймається в урізаних формах і
не сприймається на її вищому рівні – як діяльна, активна участь у
справах суспільства. Упродовж останніх років практично не змінюється
структура життєвих цінностей. На першому місці – сімейне благополуччя,
добрі стосунки з оточуючими, на останньому – високий статус, активна
участь у громадському житті. Спостерігається тенденція до підвищення
значущості цінності розваг для особистості на шкоду цінностям духовного
життя, розвитку і реалізації своїх здібностей. Практичне вирішення цієї
проблеми пов’язане з реальним включенням в активне соціальне життя, у
процес перемін всіх працездатних членів суспільства. Лише в реальній
життєвій практиці подолається відчуження людини від соціуму,
витісняється із свідомості нігілізм і формується активно-творче
ставлення до світу, до життя. У зв’язку з переходом до якісно нового
рівня розвитку суспільства, до ринкових відносин висуваються високі
вимоги до таких якостей особистості, як ініціатива і заповзятливість,
здатність до самостійного прийняття рішень і відповідальності,
готовність до ризику, уміння користуватися свободою вибору в
альтернативних ситуаціях, готовність і здатність до адаптації в умовах
динамічного і мінливого життя, високий рівень мотивації до досягнення
життєвого успіху.
Сучасна молодь опинилась в умовах соціально-економічної духовної кризи
нашого суспільства: знецінено одвічні загальнолюдські чесноти – почуття
любові й відданості Вітчизні, своєму народові, людському обов»язкові,
гідності, милосердю. Багато дівчат та юнаків значною мірою втратили
здатність пройматись хвилюваннями й турботами іншої людини, її горем чи
радістю. Натомість все наполегливіше утверджується байдужість,
жорстокість, ворожнеча, споживацьке ставлення до людей, ненависть,
розчарування.
Безжалісна деморалізація юного покоління постає загрозою знелюдненого
майбуття. За таких умов особливо посилюється актуальність проблеми
виховання молоді. Професія педагога не має вже того виняткового
значення, яке мала в минулому. Інтереси суспільства не дозволяють їй це
зробити. Зв’язок школи з повсякденним життям суспільства дуже слабкий.
Школи відірвані від реальної дійсності. Процес навчання не завжди
приносить радість її учасникам. Відсутній діалог і взаємна
зацікавленість вчителів і учнів. Потреби освіти займають важливе, але не
виняткове місце серед багатьох інших потреб суспільства. Тому на
допомогу школі приходять громадські організації, де діти, молодь мають
можливість себе реалізувати більшою мірою.
Нинішня політична ситуація в Україні вимагає нових підходів до
молодіжної політики. Постає питання про виховання національно свідомої
молоді, яка б завтра змогла повести нашу державу по шляху будівництва,
суверенної, правової держави. Значну роль у вихованні підростаючого
покоління покликані відігравати молодіжні організації. І саме тому
протягом останнього десятиліття йде відродження національних організацій
молоді України, які активно діяли колись в нашій країні та за її межами
серед кіл української еміграції.
Становлення державності в Україні проходить у складних умовах.
Невизначеність і нестабільність у політичній, фінансовій, ідеологічній,
правовій, культурній, духовній та інших сферах зумовило виникнення й
загострення негативних процесів і тенденцій соціальної дійсності. Народ
України зіткнувся з раніше невідомими соціальними явищами: економічною
кризою, масовими страйками, постійним падінням обсягів виробництва,
невиправданим ростом цін на товари першої необхідності, неспроможністю
широких верств населення забезпечити себе мінімальним прожитковим
мінімумом, безробіттям тощо.
Це водночас позначається і на соціально-психологічному стані населення.
Як ніколи, набули поширення прояви зневіри в спромож-ність державних
структур забезпечити захист особи, байдужого ставлення до дотримання
законів, правового нігілізму.
На цьому тлі різко загострюється криміногенна ситуація, розширюються
масштаби злочинності, все більше громадян втягуються в коло протиправних
відносин.
Особливо незахищеними від соціальних потрясінь і вразливими до впливу
криміногенних факторів є неповнолітні. У структурі їх проблем нагальною
є проблема організації дозвілля і проведення вільного часу. Негативні
тенденції, що спостерігаються в роботі щодо залучення та охоплення
неповнолітніх організованими формами дозвілля, з кожним роком набувають
усе більшого поглиблення й поширення. Триває процес згортання мережі
дитячих і підліткових культурно-виховних, спортивних закладів. Більшість
клубів і спортивних секцій недосяжні для молоді через
платонеспроможність їх батьків. Зауважимо, що й підлітки за існуючої
системи організації дозвілля не вельми прагнуть проводити свій вільний
час у гуртках за інтересами та спортсекціях.
Негативний вплив на свідомість і поведінку молоді справляє репертуар
багатьох відеосалонів і ряду телепрограм, які пропагують здебільшого
культ сили, насильство, жорстокість, романтику злочинного життя; а також
вільний продаж творів еротичного і відверто порнографічного змісту.
Розповсюдженню низькопробної субкультури практично нічого не
протиставляється. А тому відомі численні випадки скоєння неповнолітніми
правопорушень і злочинів під впливом перегляду чи прочитання такого
напрямку фільмів та літератури.
Не сприяє душевній рівновазі молоді і те, що в Україні немає екуменічної
єдності: діють Українська Православна Церква Київського Патріархату,
Українська Автокефальна Православна Церква та Українська Православна
Церква Московського Патріархату, кожна з яких проповідує православне
християнство. Поряд з представництвом загальновідомих конфесій діють
різноманітні секти. Ловці душ , пропагуючи відверту розпусту (Мун, Ж.
Гавер), чи відлучаючи своїх прихильників від сім»ї, навчання тощо (М.
Цвігун), під загрозою небесної кари вимагають безумовної покори від
членів секти, заохочуючи своїх прихильників, серед яких багато молоді,
до протистояння загальнолюдським цінностям і нормам, штовхають їх на
шлях правопорушень, розпалюючи вороже ставлення до прихильників інших
віросповідань. Яскравим прикладом цього є діяльність «Білого братства».
Однією з характерних рис сучасного суспільного життя в Україні є поява
нових різноманітних молодіжних рухів і формувань.
Як своєрідний феномен суспільного життя молодіжний рух – явище
об»єктивне, закономірне, багатовимірне. Рівень його розвитку тісно
пов»язаний з існуючим станом життя суспільства, ступенем його
гуманізації та демократизації. Ми живемо у непростий час, то може
виникнути запитання, чи на часі говорити, турбуватись і думати про
перспективи молодіжного руху. Можливо, простіше почекати, поки країна
житиме багатше, коли молоді будуть доступні книжки, табори, гуртки,
клуби, секції та інше, тоді сама собою зникне проблема вільного часу, а
поки що краще передати справу виховання підростаючого покоління закладам
освіти, сім’ї. Так, потреба для молодої людини у повноцінній, здоровій
сім’ї непереоцінима, проте соціологічні дослідження показують, що у
більшості випадків батьки не справляються з цим завданням. Заклади
освіти також переживають далеко не найкращий свій період і не здатні
охопити своїм впливом все життя молодої людини.
Таким чином, юнак опиняється залишеним на самого себе, на вплив
випадкових людей, вулиці. І це особистість, яка дуже стрімко
розвивається, формується, яка стоїть на порозі дорослості, у якої все ще
попереду, але один хибний крок може датися взнаки на все життя. А тому
слід допомогти відродженню і становленню молодіжного руху. Наголошуємо
саме на допомозі, а не на керівництві, як це було за недавніх часів
тоталітаризму.
Сьогодні саме молодь володіє необхідним потенціалом, реалізація якого у
найближчому майбутньому може істотно поліпшити економічне, соціальне
становище суспільства, відродити національно-духовні надбання
українського народу.
Важливим аргументом, без якого важко розраховувати на успіх у
державотворенні, є розуміння ролі і значення молоді, молодіжного руху в
житті країни. Саме через свої громадські об’єднання підростаюче
покоління може стати активним суб’єктом здійснення віковічної мрії
українців – побудови Незалежної, Самостійної, Соборної Держави, а при
тому розкрити і використати всі свої потенції як у власних, так і
загальнодержавних інтересах.
Ми будуємо громадянське суспільство, а робити це без широкої активної
участі молодіжних громадських об’єднань просто неможливо. Адже яка
сьогодні молодь – таке наше майбутнє.
Саме громадські молодіжні організації в демократичному суспільстві це:
– виразник надій та сподівань підростаючого покоління;
– посередник між державними органами та молоддю;
– інструмент залучення підростаючого покоління до вирішення як своїх,
так загально-державних проблем;
– кузня підготовки нових, незаангажованих кадрів для вирішення
політичних та економічних проблем суспільства.
Література:
www.politik.org.ua
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
