UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСоціальна реадаптація у життєвій перспективі (реферат)
АвторPetya
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1133
Скачало227
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Соціальна реадаптація у життєвій перспективі

 

Категорія „адаптація живих систем” розглядається в сучасній психології

як динамічний збіг спрямованої активності живої системи та вимог

середовища (соціокультурного і природного). Соціальна адаптація є

принципово новим рівнем та новою формою адаптаційних живих систем,

специфічний характер якої полягає, перш за все, в спрямованій активності

самих суб’єктів діяльності. Однак в науці все ще не вироблено цілісного

(біопсихосоціального) підходу до розуміння проблем адаптації людини. Це,

ймовірно, зумовлюється тим, що не існує загальної теорії людинознавства,

за якою людина була б представлена як цілісна біопсихосоціальна система,

і яка б виконувала методологічну функцію в конкретних наукових

дослідженнях проблем адаптації людини.

 

Специфіка цілісного адаптаційного процесу людини не вичерпується лише

особливостями його компонентів. Багато залежить від характеру їх

взаємодії. Цілісна адаптація – це наслідок гармонійних відносин між

структурними компонентами людини як біопсихосоціальної цілісності та

факторами соціокультурного й екологічного середовища. Характер

адаптаційного процесу визначається сумою взаємодії окремих структурних

компонентів системи „людина”. Причому дезадаптація одного з компонентів

неминуче позначається на долі цілісної адаптації людини.

 

Соціальна адаптація особистості уявляється як процес формування і

розвитку її соціальної активності, прояву соціальних,

соціально-психологічних, біопсихічних механізмів регуляції

життєдіяльності. Це – поєднання соціально-спрямованої активності

особистості з динамікою різних рівнів соціального середовища. Дії,

спрямовані на досягнення змін у життєдіяльності, є суттю адаптованої

діяльності особистості, що здійснюється для задоволення власних потреб.

Функціонування ж особистості в умовах, які не відповідають її

індивідуальним потребам, ускладнюють життєдіяльність та загрожують

можливою дезадаптацією. Тому в усуненні невідповідності між вимогами

умов, з одного боку, та очікуваннями і можливостями суб’єкта – з іншого,

полягає реальне значення соціальної адаптації особистості.

 

Щоб вирішити проблему характеристики змісту макросоціального і

мікросоціального середовища, пропонується поділити його на два типи:

„реальне” і „потенційне”. Середовище, до якого безпосередньо залучена

особистість, можна вважати реальним мікросоціальним середовищем.

Соціальне середовище, що перебуває безпосередньо за межами

життєдіяльності особистості, можна визначити як потенційне

мікросоціальне середовище – в тому сенсі, що воно може перетворитися на

реальне мікросоціальне середовище певної особистості.

 

Така диференціація має значення не тільки для теорії, але й для практики

управління процесом соціальної адаптації. Адже вона передбачає

необхідність:

 

· цілеспрямованого „конструювання” такого реального мікросоціального

середовища, яке стимулювало б формування в особистості певних соціальних

якостей, що сприяють її адаптації в потенційних мікросоціальних

середовищах (звільнення з роботи, безробіття, невизначеність тощо);

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ