UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСпіввідношення понять „мотив”, „стимул”, „потреба” та інтерес до навчання (реферат)
АвторPetya
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2672
Скачало272
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Співвідношення понять „мотив”, „стимул”, „потреба” та інтерес до

навчання

 

Проблема співвідношення понять мотивації, мотивів, стимулів та інтересу

до навчання – одна з найголовніших у педагогічній психології. З наукової

точки зору, вивчення будь-якого явища потребує, перш за все, його

чіткого понятійного визначення. Відносно мотиву, стимулу та інтересу це

обов’язково необхідно зробити, бо ці терміни все частіше

використовуються у працях вітчизняних і зарубіжних вчених.

 

Як відомо, із становленням психології як самостійної науки починають

складатися різні напрямки та школи, що позначилося на тлумаченні

психологічних феноменів, механізмів, особливостей психіки людини.

Розробляються, зокрема, теорії мотивації, інтересу, потреб і стимулів.

Відтак створюються концептуальні моделі мотивації в межах

інтроспективної психології (У. Джеймс), біхевіоризму (Дж. Уотсон, К.

Халл), психоаналізу (З. Фрейд, К. Юнг).

 

На загал можна виокремити два основні напрямки розуміння змісту поняття

мотивації.

 

Психологічні теорії першого з них (необіхевіоризм, психоаналіз) при

вирішенні проблеми рушійних сил поведінки людини розвивають

гомеостатичну модель функціонування психічного. Згідно з нею,

особистість прагне зменшити напруження, врівноважити свою взаємодію з

соціальним середовищем, пом’якшити „одвічний конфлікт” між індивідом і

суспільством. При цьому, на думку українських психологів О. Киричука та

В. Роменця, природне в людині розуміється як зосереджене на особистому

„Я”, егоцентричне, не підкорене свідомістю соціалізованої особистості.

Усунення цього напруження, відтворення врівноваженого стану – мета

поведінки людини [7, с. 239].

 

Теорії іншого напрямку (неофрейдизм) пропонують модель безперервного

розвитку та вдосконалення особистості, що і є основою спонукальних

причин її поведінки. Основними потребами (мотивами) вважаються

фізіологічні спонуки, потреби в безпеці та захисті, любові, повазі,

самореалізації. На відміну від теорії гомеостазу, тут обґрунтовується

теза, що характерною рисою поведінки та діяння особистості є пошук

постійного напруження – не фізіологічного, а морального характеру.

 

Далі спробуємо детальніше розкрити зміст окремих теорій мотивації, що

належать до того чи іншого з означених напрямків.

 

Основоположник біхевіоризму Дж. Уотсон назває дві форми поведінки людини

– зовнішню та внутрішню. Вони пов’язані між собою стимулом та відповіддю

на певний стимул. Формула „стимул – реакція”, на думку біхевіористів,

пояснює всі форми діяння та поведінки людини в навколишньому середовищі.

Стимул, як зовнішній подразник, активізує внутрішню енергію організму і

тим викликає відповідну реакцію на конкретний подразник.

 

У необіхевіористських концепціях виникнення нових спонук – драйвів

розглядається як результат поєднання стимулу із задоволенням органічних

потреб людини. При цьому вторинні спонуки стають зовнішньою оболонкою

первинних, органічних. У. Мак-Даугалл, обґрунтовуючи положення про

природжений характер мотивації людини, спирався на вчення про природжені

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ