UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтруктура когнітивної сфери соціуму (реферат)
АвторPetya
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1805
Скачало231
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Структура когнітивної сфери соціуму

 

Ми звикли, що когнітивну діяльність людини вивчає, в першу чергу,

психологія мислення, тобто пізнавальний процес розглядається переважно

на індивідуальному рівні, в той час як соціокультурні складові пізнання

є предметом розгляду епістемології та іншіх галузей філософського

знання. Звернення психології соціальної до когнітивних процесів не є

традиційним, але водночас не можна й стверджувати, що пізнавальна

діяльність взагалі не привертала увагу соціальних психологів. Нагадаємо

хоча б болгарина Г. Гачева, який всебічно вивчає „Національні образи

світу”, та росіянина О. Корнілова, автора безумовно цікавої монографії

“Мовні картини світу як похідні національних менталітетів” [1]. Проте

такі дослідження перебувають на межі психології, етнології,

культурології та філософії.

 

Когнітивна, або пізнавальна, діяльність – це специфічна взаємодія

суб’єкта й об’єкта, кінцева мета якої – істина, розробка рецептів,

алгоритмів, моделей і програм, спрямованих на освоєння об’єкта

відповідно до потреб суб’єкта. Продуктом, точніше – формою духовного

засвоєння результатів когнітивного процесу є знання. Водночас знання є

продуктом функціонування людської свідомості, ширше – психіки взагалі.

Але крім знання продуктом когнітивного процесу може бути й омана, тобто

знання хибне, помилкові концепції 1, різного роду забобони, міфологічні

уявлення та релігійні вірування. Вони неадекватно віддзеркалюють світ,

хоч це й не означає, що такі продукти пізнавальної діяльності не слід

вивчати. Отже, соціальна психологія звертає увагу на соціальну

детермінацію когнітивної діяльності. Ця теза є першим необхідним

засновком нашого дискурсу.

 

Іншим засновком є теза про складну структуру соціальної психіки, в якій

“свідома” пізнавальна функція соціуму посідає лише один, хоч і

найважливіший, найвищий рівень. Будь-який пізнавальний акт не є

самодостатнім і відірваним ані від властивостей суб’єкта, включаючи його

морфологічні особливості, ані від соціального середовища, в якому тільки

й можливе функціонування свідомості. Як стверджував ще О. Кульчицький,

якщо в пізнанні діє щось фізичне на щось психічне, то взаємодіють два

якісно різні предмети, і наслідок в психіці не може бути відбитком

фізичного в точному значенні цього слова, не може бути звичайною

репродукцією „чогось фізичного” [3].

 

На отриманий результат когнітивного процесу впливають особливості

багатьох чинників, серед яких представники так званної „інтеркультурної

психології” (Г. Триандіс, Р. Малпас, Е. Девідсон) виокремлюють природні

здібності людини (A), суб’єктивну культуру (SC), особистісні

предиспозиції (PD), фізичне оточення (E), соціальну структуру (SS). Вони

навіть побудували залежність між специфікою етнічно забарвленої картини

світу і, відповідно до неї, особливостей соціальної поведінки (B), з

одного боку, та функцією f від перелічених чинників:

 

B = f (A, SC, PD, E, SS, O).

 

При цьому всі інші детермінанти (O) відіграють значно меншу роль, ніж

названі окремо [4].

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ