UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУправлінець ХХІ століття: організатор чи термінатор? (реферат)
АвторPetya
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2173
Скачало205
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Управлінець ХХІ століття: організатор чи термінатор?

 

Праці німецького соціолога М. Вебера відіграли значну роль у розвитку

методів управління людськими ресурсами (УЛР) у сфері державного

управління. Саме він визначив найважливіші принципи, сукупність яких

утворює бюрократичний метод управління кадрами державних організацій [1,

с. 154 – 155]:

 

1. Поділ праці, який створює умови для чіткого визначення

відповідальності кожного члена організації за ефективне використання

своїх обов’язків.

 

2. Ієрархія влади, яка формує ланцюг команд, або посадовий принцип.

Згідно з ним, кожний службовець адміністративної ієрархії відповідає

перед вищим посадовцем не лише за свої рішення та дії, а й за всіх

підлеглих. Щоб відповідати за роботу підлеглих, він повинен мати владу

над ними, авторитет, віддавати накази, яким підлеглі зобов’язані

коритися.

 

3. Система правил, що регулює діяльність організації. Ці правила не що

інше, як стандарти та інструкції, що забезпечують одноманітність у

здійсненні кожного завдання, незалежно від того, хто його виконує, а

також визначає відповідальність індивідуальної діяльності.

 

4. Формалістична невиразність керівника. Ідеальний керівник управляє

організацією відповідно до раціональних стандартів, що виключають

особисті емоції та міркування. Це пояснюється тим, що наявність певного

яскраво вираженого (позитивного чи негативного) ставлення до того чи

іншого підлеглого або клієнта неминуче впливає на офіційні рішення

керівника, а це, як правило, шкодить справі. Отож переборення особистих

міркувань у службових справах є необхідною передумовою їх ефективності.

Неупередженість сприяє однаково справедливому ставленню до всіх людей,

а, отже, й розвитку демократичних принципів в адміністрації.

 

5. Служба в бюрократичній організації ґрунтується на тому, що всі її

члени відповідають технічній кваліфікації посад, які обіймають. Ця

відповідність забезпечується низкою офіційних іспитів, а досягається в

результаті спеціальної професійної підготовки чи освіти. У цьому полягає

суть системи „просування” по службі адміністративних працівників. Разом

з відповідною зарплатою „побудова” кар’єри покликана розвивати

„корпоративний дух” серед службовців, стимулювати їх інтенсивну

діяльність в інтересах організації.

 

6. Чіткий відбір кандидатів на заміщення вакансій за професійними і

моральними критеріями.

 

7. Періодична атестація кадрів для оцінки компетенції службовців і

прийняття рішення щодо висування їх на вищі посади.

 

Запропонований М. Вебером ще на початку ХХ століття метод не втратив

своєї актуальності й нині. Його життєздатність пояснюється тим, що,

по-перше, Веберові принципи бюрократичного методу управління державними

службовцями будуть, як і сама система державного управління, непорушними

доти, доки існуватиме держава, а вона (як форма політичної організації

суспільства) існуватиме завжди; по-друге, в той чи інший період розвитку

держави може змінюватися лише амплітуда актуалізації того або іншого

принципу.

 

Тим не менше, сучасне розуміння УЛР як рівня управлінської культури

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ