UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФеномен вибору в контексті соціальної поведінки (реферат)
АвторPetya
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2113
Скачало209
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Феномен вибору в контексті соціальної поведінки

 

Термін „вибір” є одним із широко вживаних у людинознавчих текстах

різних жанрів – публіцистичних, художніх, філософських,

спеціально-наукових (зокрема – психологічних, соціологічних,

політологічних). Актам вибору, здійснюваним людьми у тих чи тих

обставинах, присвячено безліч публікацій; навколо цих актів, їх

розуміння й оцінки точиться чимало наукових, етичних, політичних

дискусій. Водночас ні значення терміна „вибір”, ні психологічний зміст

феномена вибору, як правило, чітко не окреслюються, що негативно

позначається на плідності дискусій і ускладнює розв’язання численних

дослідницьких і практичних проблем, пов’язаних із актами вибору.

 

На подолання вказаних труднощів спрямовується ця стаття.

 

Зазначу одразу, що труднощі мають не тільки логіко-термінологічні, а й,

мабуть, первинні щодо них методологічні джерела (див. також [2]). На

заваді плідному дослідженню вибору стало, як це нерідко буває, надмірне

захоплення цим поняттям. За словами В. Кудрявцева, „ідея вибору,

вкорінена у європейській культурі, з часом набула рис

загальногуманітарного догмату, до того ж захищеного авторитетними

оцінками багатьох знаних мислителів” [8, с. 18]. Такий підхід до поняття

вибору (найбільш характерний для екзистенціалістського напряму у

філософії та психології) знайшов вияв: по-перше, у надмірній

універсалізації (занадто широкому трактуванні) вказаного поняття;

по-друге, у дещо гіпертрофованому оцінюванні місця виборів у людському

житті (яке прихильники такого підходу схильні зводити до послідовності

здійснюваних людиною виборів); по-третє, у невиправданій абсолютизації

(за рахунок інших тлумачень людської свободи) її тлумачення як свободи

вибору (при цьому мають на увазі й зовнішню свободу, інтерпретуючи її як

надання людині можливості вибору, і внутрішню, особистісну свободу, що

постає здатністю людини здійснювати цей вибір).

 

Це тлумачення є, поза будь-яким сумнівом, важливим, але частковим, а не

всезагальним. Утім, плутанина зумовлюється тут вищезгаданою надмірною

універсалізацією поняття „вибір”; конкретніше - поширеним вживанням

словосполучення „особистісний вибір” у неспецифічному сенсі, зокрема для

опису визначення людиною спрямованості власного життя. Тим часом,

рішення людини з цієї нагоди, яке має відкрити перед нею (а іноді,

завдяки цьому, й перед суспільством) принципово нові перспективи, або

дати їй порятунок у важкій, мало не безнадійній ситуації, або узгодити

ціннісно значимі для неї вимоги, що спочатку видаються несумісними, –

принципово не зводиться до вибору у строгому сенсі (тобто між

визначеними альтернативами), а потребує творчості. Тож, мабуть, у таких

контекстах більш слушно говорити не про „особистісний вибір”, а про

особистісне самовизначення та про вузлові моменти у цьому процесі – акти

прийняття стратегічних життєвих рішень. „Що являє собою, – резонно

запитує В. Кудрявцев, – той тип вибору, до якого звичайно прикладаються

епітети „відповідальний”, „свідомий”, „рефлексивний”? А, може, вибір –

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ