UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФеноменологія суб’єктної активності (реферат)
АвторPetya
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2267
Скачало290
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Феноменологія суб’єктної активності

 

В сучасній психології проблема активності є фундаментальною. Однак

розмаїття теоретичних підходів до її вивчення, дискусійний характер

багатьох їх аспектів суттєво ускладнює процес системного використання

наукового знання у практичній діяльності.

 

Стаття присвячена теоретичному аналізу сучасного стану проблеми

дослідження різних аспектів активності людини. Робиться спроба розкрити

зміст категорії „суб’єктна активність”, визначити її структуру та

психологічні механізми, що детермінують її розвиток.

 

Психологічні дослідження активності суб’єкта набувають нині особливої

актуальності [1; 3; 5; 6; 9; 10; 11; 16; 19; 20; 22 та ін.], адже через

цю категорію підкреслюються ті якості людини, завдяки яким вона виходить

за межі певних умов і обставин, проявляючи ініціативу й творчість.

Проблема активності протягом багатьох віків вивчалася філософами,

психологами, педагогами, літераторами, митцями, політиками. Проте саме

суб’єктна активність, яку самодостатньо розвиває, організує і контролює

суб’єкт, стала предметом пильної уваги психологів порівняно недавно.

 

Мета, здійснити теоретичний аналіз сучасного стану проблеми вивчення

різних аспектів суб’єктної активності людини. Для досягнення цієї мети

використано теоретичні методи наукового пошуку: аналіз, осмислення й

узагальнення філософської, психолого-педагогічної і науково-методичної

літератури за означеною проблемою.

 

Реальне відчуття значущості феномена активності обумовило ранню появу

наукового інтересу до нього. Цей феномен став предметом спеціального

дослідження вже філософів Стародавньої Греції – Платона та Аристотеля.

Проте широко обговорюватися тема активності стала в епоху інтенсивного

розвитку суспільно-наукових знань, коли людина була виділена як

самостійне явище. Крос-культурний аналіз означеної проблеми дозволив

встановити, що до XX століття категорія „активність” у західній і

східній традиціях розвивалася досить несхожими шляхами. Захід розумів

активність як перетворюючу діяльність, ґрунтуючись на погляді на світ як

на об’єкт, протилежний суб’єктові. Суб’єкт-об’єктне сприйняття світу

неминуче повертає поняття „активність” у русло перетворюючої діяльності

– світ постає матеріалом, що повинен змінюватися в процесі діяльності

людини. Багатовікова ж східна традиція розуміння поняття „активність”

базується на принципово інших позиціях. Схід не розділяє світ на суб’єкт

і об’єкт. Західному детермінізмові протиставляються властиві Сходові

пошуки єдності злиття з Абсолютом, нівелювання індивідуальності і

раціональності в прагненні вийти зі світу пристрастей і вічних

перевтілень. Отже, проблема співвідношення внутрішніх та зовнішніх

джерел детермінації активності людини, свідомості і самосвідомості,

самовизначення й саморегуляції є одвічною, а дискусії навколо цієї

категорії не лише не припиняються, але й стають дедалі масштабнішими.

 

Досліджуючи соціокультурну ситуацію становлення наукової думки, В.

Петровський дійшов висновку, що активність, перебуваючи в тіні інших

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ