UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЧи є „вибрана верства” України символом української політичної нації? (реферат)
АвторPetya
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1277
Скачало182
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Чи є „вибрана верства” України символом української політичної нації?

 

Після розпаду СРСР народ України обрав правильний шлях розвитку своєї

вітчизни: незалежна держава, демократичні перетворення, впровадження

ринкових інструментів господарювання. Що ж до реалізації цього вибору,

то тут нас чекало немало розчарувань. Переважна більшість нової

української еліти, цієї „вибраної верстви” (якщо користуватися

термінологією В. Липинського), сповідуючи старе мислення, поставилася до

висунутих історією завдань з рідкісною безвідповідальністю та

безпрецедентною фаховою бездарністю. З’ясувалося, що вона не тільки не

володіє знаннями суті ідеї ринкових відносин, але й байдужа до долі

співвітчизників, керується власними корпоративними інтересами.

 

Пасток на шляху до утвердження ринкових відносин в Україні виявилося

багато – починаючи з ментальності, психології меншовартості,

духовно-політико-ідеологічного задурманювання тощо. Найпершою і, цілком

можливо, вирішальною причиною було нерозуміння у своїй уже державі

національно-державного чинника та сприйняття його як чогось несучасного,

нереспектабельного, ба навіть небезпечного. Спрацювали колишні наліпки:

національне – отже націоналістичне. При епохальних негативах початку ХХІ

століття, зокрема, таких як „завершення ери довіри” між людьми,

державами, культурами, світ „відкритих суспільств” став насправді світом

недовіри. За логікою це призвело до зневіри в українському національному

відродженні, внаслідок чого високі посадовці, що уособлювали державу (і

які державно-народне багатство мали зберегти і зорганізувати, аби

створити базові економічні основи та духовні засади становлення

незалежної України), запіклувалися власним збагаченням, посиленням своїх

кланів.

 

Здійснювати таку політику в Україні „вибраній верстві” допомогли

іноземні радники не вищого ґатунку – поважні вчені-економісти з високою

репутацією в науковому світі до нас практично не приїздили. В Києві

навіть не можна було порушувати питання про регулятивну роль держави,

державне сприяння економічному зростанню, владі закону тощо. Все це

кваліфікувалося як антиреформаторські підступи [1, с. 7 – 8]. Тим часом

будь-якій мислячій людині зрозуміло, що без влади закону, без

компетентності, без забезпечення державою прав власності, без культури

та етики підприємництва, без ідеї державотворення – ринкової економіки

не утвердити. Але це було вигідно тим, хто жадав швидко збагатіти. А

збагачення оте відбувалося за рахунок зубожіння народу. Наші олігархи

„відважно” пішли на цей „подвиг”. Недаремно моніторинг громадської думки

в Україні постійно засвідчує народне розчарування щодо „вибраної

верстви”.

 

Для нашого політико-управлінського олімпу вибір був таким: або бути

багатим, або бути шанованим народом і залишатися його захисником та

символом нації. Хто ким став – свідчить сьогодення. Відтак перед

українським суспільством постає завдання відновити престиж „вибраної

верстви”, довір’я до української національної ідеї в її новітній

інтерпретації.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ