UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМіжкультурна взаємодія громадських об’єднань етноспільнот України (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2153
Скачало221
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Міжкультурна взаємодія громадських об’єднань етноспільнот України

 

Посилення міжкультурної взаємодії етносів – прикметна ознака сучасної

доби. Проте не слід забувати, що ця тенденція за різних соціальних умов

може проявлятися по-різному: стати джерелом загострення етнокультурних

суперечностей або, навпаки, яскравим проявом однієї з об‘єктивних

закономірностей – зближення етнічних культур.

 

В Україні посилення міжкультурної взаємодії етносів є одним із ключових

чинників громадянського миру та консолідації нації. Виходячи з цього,

держава взяла курс на побудову багатокультурного суспільства,

національна ідентичність членів якого формується на засадах

територіального патріотизму та етнічного плюралізму. Відтак принцип

рівності прав та свобод громадян, незалежно від їхнього національного

(етнічного) походження, раси, віросповідання, мови, було покладено в

основу етнонаціональної політики. А філософською парадигмою її змісту,

за визначенням В.Трощинського та А. Шевченка, стали міжнаціональна

злагода й етнічне розмаїття [1].

 

Особливе місце у забезпеченні міжкультурної взаємодії, розгортанні

діалогу між етносами посідають громадські організації, і, насамперед,

національно-культурні товариства. Адже, виконуючи роль соціальних

посередників між групами виразників різних інтересів і урядовими

структурами, між громадянським суспільством і державою, вони спрямовують

свою діяльність “на розвиток міжнаціональних відносин, відродження і

розвиток національних культур, задоволення духовних запитів іноетнічного

населення” [2].

 

Дослідженню діяльності національно-культурних товариств, їх ролі у

державотворчому процесі присвячені наукові розвідки В. Євтуха, Н.

Ішуніної, А. Леонової, Г. Лозко, В. Наулка, О. Рафальського та інших

[3]. У цьому контексті варто виокремити статті, повідомлення, огляди

чільних представників національно-культурних товариств про роботу їх

організацій задля розвитку самобутності етноспільнот. Це публікації С.

Давиди, В. Єрмолової, І. Левітаса, О. Свистунова, О. Фельдмана та інших

[4].

 

Процес організаційного оформлення національно-культурних товариств

розпочався в Україні наприкінці 80-х років ХХ століття в умовах

перебудови і гласності. Вони функціонували спочатку на базі українських

товариств дружби і культурних зв‘язків із закордонням, використовуючи їх

приміщення і кошти. Але на противагу таким офіційним товариствам, що

перебували під контролем компартійних структур, почали засновуватися

альтернативні об‘єднання, на чолі яких постали представники творчої

інтелігенції, учасники правозахисного руху, окремі дисиденти і навіть

господарники. Ареною етнополітичних рухів та національно-культурних

товариств стали, насамперед, міста Київ, Львів, Донецьк, Одеса,

Дніпропетровськ, Ужгород, Сімферополь [5]. Перші такі утворення

(польське, єврейське, караїмське) за сприяння демократичних сил виникли

у Львові – місті, яке багатьма вважалося осереддям українського

націоналізму.

 

Головною метою створюваних об‘єднань було: розвиток гармонійних

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ