UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМіра свободи індивіда в державі (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1671
Скачало190
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Міра свободи індивіда в державі

 

Традиційно політичний режим визначається як „метод або система

правління” [1]. Політичний режим – це категорія, яка характеризує, з

одного боку, структуру владних відносин, їх інтенцію, а з іншого – ті

методи, за допомогою яких здійснюється процес володарювання в

суспільстві.

 

Якщо не брати до уваги примітивні форми організації людства, то

суб’єктом правління на рівні суспільства буде держава. Уточнення першого

визначення приводить до висновку, що політичний режим – це система

методів державного управління. Класифікація таких систем передбачає

велику кількість політичних режимів, об’єднання яких за певними ознаками

обумовлює виокремлення трьох основних типів: тоталітарного,

авторитарного і демократичного. А оскільки так характеризується логіка

системи правління, то й самі держави визначаються за цією ж

класифікацією.

 

Література, присвячена як поняттю політичного режиму, так і окремим

його типам, майже неосяжна. Причому, враховуючи те, що в сучасному світі

можна скоріше спостерігати певні переходи між різними режимами, ніж

чисті його типи, дослідники феномена політичного режиму уточнюють

первинне визначення, прагнуть застосувати його до реалій сьогодення,

зокрема до транзитних суспільств. Серед зарубіжних науковців, які

досліджували або саме поняття політичного режиму, або окремі його прояви

– Х. Арендт, Р. Арон, Р. Даль, Т. Парсонс, А. Циганков та багато інших.

Політичні режими активно досліджуються і в Україні. Серед вітчизняних

фахівців можна назвати С. Рябова, М. Томенка, М. Чабанну, В. Якушика та

ряд інших.

 

Складність досить широкої проблеми політичного режиму призводить до

того, що навіть у визначенні певних їх типів є багато неузгодженостей.

Так, наприклад, С. Рябов і М. Томенко вважають, що для авторитарного

режиму характерні „репресії та свавілля з використанням армії та

каральних органів” [2]. Проте вже через одну сторінку вони стверджують,

що „авторитаризм – це влада суворого закону, яка, до того ж, спирається

на органи суспільного представництва” [3]. В. Якушик вважає, що саме для

цього режиму характерні порушення норм закону та обмежені юридичні

гарантії забезпечення політичних прав і свобод [4].

 

Ще більше розбіжностей у тлумаченні тоталітарного і демократичного

режимів. Саме поняття „політичний режим” визначається і як спосіб

здійснення влади, і як політичний простір здійснення свободи індивіда, і

як наслідок взаємодії держави та громадянського суспільства. Розуміння

політичного режиму як міри свободи індивіда у державі (а це головний

висновок даної статті) може допомогти проаналізувати й конкретні

проблеми, так чи інакше пов’язані з „методами або системою правління”.

 

Якщо виходити з арістотелівського розуміння держави як сукупності

громадян, „достатньої, кажучи взагалі, для самодостатнього існування”

[5], то можна зрозуміти, що, на перший погляд, поняття „держава” та

„громадянин” перебувають у відносинах підпорядкування. Проте визначити

підставу і наслідок тут досить важко, бо так само, як держави не існує

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ