UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМоделі нормативного обгрунтування „громадянськості” (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2363
Скачало148
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Моделі нормативного обгрунтування „громадянськості”

 

Вивчення проблем, породжених розвитком громадянського суспільства в

Україні, науковці різних галузей знання вважають актуальними і

присвячують їм значну кількість розвідок. Однак, як не прикро, мало

уваги звертається на такий важливий теоретичний аспект, як концепція

громадянського суспільства і, зокрема, на обгрунтування норм

„громадянськості”. Адже важливо пояснити, чому громадяни за певних

обставин діють саме „як громадяни”. Тим часом у працях визнаних

дослідників суспільних відносин різних часів можна знайти варіанти

відповідей на це важливе й сьогодні питання.

 

Вивчаючи праці засновників концепції громадянського суспільства,

зокрема, Т. Гоббса, Дж. Локка, Д. Юма, можна побачити, як вони

намагалися знайти єдину основу розмаїття дій та взаємодій людей в

суспільстві. Такі спроби продовжували й наступні покоління вчених. Та

вони вже не тільки описували і пояснювали громадянські дії, але й

переконували людей у їх доцільності та необхідності. Дослідження того,

які ж варіанти пояснення та обгрунтування громадянської поведінки,

мотивів участі в громадських справах були запропоновані політологами за

час, що минув після започаткування концепції громадянського суспільства,

є важливим, якщо зважати на сьогочасні проблеми його становлення та

ефективного функціонування.

 

В останні роки тема громадянськості частково досліджувалася в працях А.

Колодій [15] та В. Цвиха [16], а також у публікації автора цих рядків

„Громадянське суспільство та недержавні організації: базові

характеристики та взаємозв’язок” [17].

 

У рамках цієї статті автор не претендує на широкий аналіз поняття

„громадянськість”. Його мета – дослідити, які підстави для такого

важливого явища, як „взаємність” – складової поняття „громадянськість” –

були віднайдені в процесі вироблення концепції громадянського

суспільства.

 

„Громадянськість”, цей дещо кострубатий термін, який нині вживаємо,

можна вважати одним з ключових для концепції громадянського суспільства,

оскільки він претендує на охоплення всіх якостей та спроможностей,

притаманних особистостям, що складають громадянське суспільство, –

автономність, взаємність, здатність до взаємодії з іншими заради

спільних цілей, уміння підпорядковувати приватні інтереси загальним

тощо. В основі громадянськості, а відтак і громадянського суспільства,

маємо певні норми, які обумовлюють ці якості та здатності. Втім їх

дослідження є справою не однієї глибокої розвідки. Ми ж прагнемо

означити тільки одну норму, яка, однак, посідає чи не чільне місце для

обгрунтування нашого уявлення про громадянськість.

 

Від Конфуція, який першим сформулював правило „золотої середини” („Кожен

повинен ставитися до інших так, як він хоче, щоб ставилися до нього”), і

до І. Канта з його категоричним імперативом це правило філософи вважали

основою життєдіяльності суспільства, раціональної взаємодії людей –

тобто основою громадянського суспільства. Однак, як зауважував Дж. Локк,

це „найнепохитніше моральне правило і основа будь-яких громадських

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ