UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНації етнічні і політичні: оманливе розрізнення (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1578
Скачало185
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Нації етнічні і політичні: оманливе розрізнення

 

Розпад комуністичної системи у Центрально-Східній Європі та Євразії

висунув як першочергове завдання для народів цих регіонів створення

відкритих суспільств, заснованих на пріоритеті індивідуалізму. Успіх чи

невдача цієї гігантської трансформації багато в чому залежатиме від

того, якого спрямування набере етносоціальний розвиток у країнах

новопосталих, а також тих, що звільнилися від комуністичного

домінування. Етнічні спільноти, нації виявилися незнищенним історичним

феноменом. Однак, ставши одним з визначальних чинників руйнування

комуністичної моделі з її колективістським принципом організації

суспільства, вони не меншою, а в ряді випадків (особливо на Балканах) ще

більшою мірою зробили колективістські принципи домінантою політичної

поведінки цілих народів.

 

Етноси, нації є соціальними, тобто колективними утвореннями. Вони, як

продукт соціального солідаризму на ґрунті чи то спільного походження і

культурних ознак, чи то спільного політичного і економічного інтересу,

суттєво впливають, а то й примусово спрямовують поведінку своїх членів.

Жодне суспільство, у тому числі й громадянське, не може сформуватися

поза національними традиціями, цінностями, нормами. Майбутньому обличчю

посткомуністичних суспільств також неминуче буде притаманна національна

своєрідність. Будь-яка спроба прогнозувати їх розвиток буде невдячною

справою без з’ясування тенденцій, які виникають у етносоціальній сфері.

Той чи інший вектор подальшого національного розвитку слугуватиме

симптомом того, які економічні й політичні відносини утверджуватимуться

в тій чи іншій країні, якого роду ідеологія стане преферентною в очах її

народів. Відтак національні дослідження на посткомуністичному просторі

стають важливою складовою комплексного вивчення суспільств, які виходять

із соціалістичного стану.

 

Напрям етнонаціонального розвитку центрально-східноєвропейських країн ще

довго буде одним з індикаторів розвитку їх суспільств у цілому. Для

країн з абсолютним переважанням у складі населення титульних етносів

(Польща, Чехія, Угорщина, Болгарія) цей індикатор виявлятиметься в

еволюції вже сформованої національної ідентичності. Значно складніше

вирішуватиметься питання етносоціального розвитку багатоетнічних і

багатокультурних країн. Їх „титульні нації”, навіть визнаючи, що вони не

єдиний етнічний компонент у складі населення, тим не менш не

відмовляються від переконання, що саме їхня ідентичність стала

легітимною підставою для національного самовизначення і створення

незалежної держави. Навіть якщо цю ідею підтримали інші етнічні

сегменти.

 

З іншого боку, якщо питома вага „нетитульних” етнічних груп досить

вагома, то ідентифікація нації з „титульним етносом” ставиться під

сумнів. У такому випадку постає питання про сутність національного

самовизначення – чи воно було самовизначенням вже існуючої „титульної

нації” у формі створення незалежної держави, чи це було самовизначення

поліетнічного і полікультурного населення як нової нації з новою

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ