UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсобливості посткомуністичної трансформації і проблема прав та свобод людини (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1277
Скачало184
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Особливості посткомуністичної трансформації і проблема прав та свобод

людини

 

Основний зміст посткомуністичної трансформації полягає, головним чином,

у переході від командної економіки до ринкової, від тоталітарного й

авторитарного режимів до демократичного. На характер і тривалість

трансформаційних процесів на теренах колишнього СРСР уплинули такі

об’єктивні фактори, як збіг їх за часом з прискоренням світової

глобалізації (з усіма її позитивними і негативними наслідками), а також

тривалість „соціалістичної” історії молодих держав.

 

У пострадянських країнах соціалізм панував понад 70 років – це був наш

власний „продукт”. Процеси трансформації в них ускладнилися й тим, що

розпочалися вони в умовах швидкого, майже одномоментного розпаду СРСР.

 

До об’єктивних факторів, які „полегшили” процес трансформації в країнах

Центральної і Східної Європи, слід зарахувати їх порівняно нетривалу

„соціалістичну” історію – близько 40 років. Ступінь

ментально-психологічної готовності народів Центральної і Східної Європи

до зміни суспільної системи був вищим, ніж у пострадянських державах,

оскільки соціалізм не був для наших „співтабірників” власним продуктом –

їм його „імпортували”.

 

До історично сформованих особливостей посткомуністичного розвитку низки

країн Східної Європи належать і прояви націоналізму, що охопили ті

нації, ідентичність котрих тривалий час була під загрозою. У країнах

Балтії, наприклад, через цілком певні історичні фактори страх перед

„етнічним зникненням” посилював націоналістичні настрої, а законодавство

після 1991 року прямо чи опосередковано зміцнювало панівне становище

корінного населення. Національна нетерпимість, а подекуди й відкриті

міжнаціональні конфлікти свідчили, що національний вимір у цих країнах

нерідко витісняв громадянський вимір.

 

У країнах Центральної і Східної Європи соціально-економічні умови були

сприятливішими порівняно з країнами, що утворилися на руїнах СРСР. Але й

у країнах колишнього Радянського Союзу соціально-економічні умови

істотно відрізнялися. Наприклад, та обставина, що Казахстан володіє

значними природними ресурсами, а Киргизстан має їх обмаль, не могла не

позначитися на результатах економічних реформ і життєвому рівні

населення цих молодих держав.

 

Потужний вплив на внутрішню і зовнішню політику посткомуністичних країн,

їхню трансформацію, як і раніше, чинить міжнародний фактор, насамперед у

сфері захисту прав людини.

 

Відтак, посткомуністичні держави мали різні стартові умови

трансформації, що спричинило багатоваріантність шляхів розвитку і

призвело до досить помітних розходжень в результатах.

 

Професор Р. Сакве, маючи на увазі політичну систему пострадянських

держав, пише, що це „не повномасштабний авторитаризм, а, скоріше,

синкретична суміш авторитарних, корпоративістських, ліберальних і

демократичних елементів, які можна визначити як авторитарну демократію”

[1]. У шкалі автократія – демократія нові незалежні держави сьогодні

ближче до автократії. Залежно від того, які елементи – демократичні чи

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ