UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПитання про визначення поняття громадянського суспільства і української революції 2004 року (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1063
Скачало199
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Питання про визначення поняття громадянського суспільства і української

революції 2004 року

 

„Помаранчева революція” в Україні наприкінці 2004 року довела, що

громадяни усвідомили свої політичні інтереси і потреби, готові їх

захищати і виборювати, що громадянське суспільство з пасивного перейшло

в стан активного, що громадяни – головний суб’єкт історії і політичної

творчості, головний актор політичного життя, носій національного (а не

лише державного) суверенітету.

 

У визначенні поняття „громадянське суспільство” та структури

громадянського суспільства, що є предметом активної дискусії в сучасній

політичній науці, слід, на нашу думку, виходити з таких методологічних

позицій.

 

1. Громадянське суспільство не є інституційним феноменом поряд з такими

однопорядковими суспільними інститутами, як держава, партія, громадська

організація. Це не утворення, яке в інституційному сенсі чимось

відрізняється від суспільства як соціального феномена. Громадянське

суспільство є характеристикою суспільства з точки зору його

самоорганізації, ступеня розвитку демократії, реалізації прав і свобод

людини і громадянина, виконання громадянами своїх політичних обов’язків

як носіїв суверенітету, як джерела влади, як свідомих суб’єктів

політичної діяльності, як людей, відповідальних за наслідки своїх дій,

за майбутнє всього суспільства. Відтак, громадянське суспільство не

можна „побудувати” як щось нове поряд з „негромадянським” (В. Полохало).

Його можна утверджувати як нову якість політично організованого

суспільства, як середовище демократії, свободи і відповідальності за

долю держави і нації.

 

Керуючись цією методологічною позицією, можемо цілком логічно

стверджувати, що в Україні наприкінці 2004 року відбувся стрибкоподібний

перехід з одного стану громадянського суспільства (неактивного,

пасивного, латентного) – в активний. Відбулося набуття громадянським

суспільством якісно нових рис. Така якість зумовлена рівнем активності й

політичної свідомості громадян. Цей рівень досить високий, що дає змогу

говорити про відповідний ступінь самоорганізації суспільства.

 

Як зазначає російський дослідник О. Бузгалін, „рядові” активісти Майдану

здобули дещо більше, ніж матеріальні блага, – „неоціненний досвід

реальної самоорганізації і політичної боротьби, досвід, який показав, що

вони – сила, в принципі спроможна перемогти владу й змінити суспільну

систему. Більше того, як і кожна революційна дія, самодіяльність мас

привнесла у ці події і дещо більше. Майдан, по-перше, став досвідом

спільної самостійної історичної дії громадян, досвідом самостійного

„творення історії”, а це означає – кроком на шляху соціального

визволення” [1]. Отже, це була громадянська революція.

 

2. Громадянське суспільство створює державу, а не навпаки. Відтак,

держава є частиною громадянського суспільства, інститутом здійснення

публічної влади й механізмом забезпечення безпеки, добробуту, правового

захисту прав і свобод громадян. Громадянське суспільство і держава

співвідносяться як ціле і частина, як організм і механізм. Проголошення,

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ