UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітичне лідерство в країнах СНД і Балтії: загальне, особливе (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2710
Скачало266
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Політичне лідерство в країнах СНД і Балтії: загальне, особливе

 

Проблема ролі політичних лідерів та місця політичної еліти у

становленні української державності останнім часом інтенсивно

досліджується політичною наукою. Вийшов друком ряд монографічних праць

[1], періодично публікуються аналітичні матеріали [2]. Ці питання

набувають особливої актуальності на нинішньому етапі становлення і дій

нових владних структур після президентських та останніх виборів до

Верховної Ради України.

 

Слово лідер (від англійського leader – ведучий, керівник) [3]. У

політологічному аспекті політичне лідерство – це суспільно-політичний

процес, за якого одна особа виконує роль глави, керівника, провідника

певної соціальної групи, громадсько-політичної організації чи руху,

держави або суспільства в цілому. До найважливіших функцій політичного

лідерства належать: інтеграція суспільства, громадян, об’єднання мас

довкола спільних завдань і цінностей; прийняття оптимальних політичних

рішень; налагодження системи постійного політичного зв’язку з масами;

мобілізація мас на реалізацію політичних цілей; легітимація

суспільно-політичного устрою.

 

Нині відбувається інтенсивний процес трансформації політичних структур

нових держав, що постали на пострадянському просторі. Прагнення створити

модель суспільно-політичного устрою за західним зразком здебільш не мали

успіху (виняток – країни Балтії). Позитивний результат досягався тільки

тоді, коли при формуванні інститутів правової держави враховувалися

соціально-політичні та економічні реалії країни. При цьому аналітики

спостерігають як загальні риси в розвитку і становленні політичних

структур та політичних лідерів нових держав, так і риси особливі,

обумовлені історією, культурними традиціями, національним

самоутвердженням народів.

 

Політична історія України останніх 15 років – це, поряд з іншим, історія

трьох президентів, п’яти спікерів парламенту, дванадцяти урядів,

становлення політичної еліти, реформування інститутів правової держави і

громадянського суспільства.

 

Вибори третього Президента України в грудні 2004 року в суспільній

свідомості пов’язуються з визначенням нової перспективи розвитку

держави, нової якості як держави, так і суспільства.

 

До останнього часу трансформація владних структур, зокрема – інституту

президентства, відбувається складно, суперечливо. Та очевидно, що битву

в економіці влада програла: погіршується інвестиційний клімат, зростає

інфляція, знову з’являється загроза несвоєчасної виплати зарплат,

пенсій. Різко зросли ціни на товари першої необхідності. Загострилися

українсько-російські відносини, зокрема в газовій сфері. Не відбулося

реальної структуризації влади: бізнес не відокремлено від влади,

з’явилися ознаки зародження нових олігархічних груп та їх змички зі

старими кланами [4]. І головне. Нова влада виявилась непрофесійною.

Війна команди переможців на два фронти (з опозицією та між собою)

закінчилась фарсом. В. Ющенко відправив у відставку уряд Ю. Тимошенко

всього через сім місяців після його призначення. А на початку 2006 року

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ