UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітичне лідерство як складова процесу самоорганізації українського соціуму (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1753
Скачало334
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Політичне лідерство як складова процесу самоорганізації українського

соціуму

 

Самоорганізація як колективна (групова) дія існує та здійснюється у

взаємодії держави і суспільства. Створена сферою політики система

координат дії індивідуальних і групових акторів впливає на відносини

домінування – підкорення у державних (та інших) інституціях розподілу і

здійснення влади. Процеси державотворення, типи владних відносин (народу

та еліт) слугують тим грунтом, на якому найістотніше відстежуються

зміни, що відбуваються в процесі суспільного розвитку.

 

Українська держава як „політичний атрактор самоорганізації” українського

етносу [1] останнім часом проявляє тенденцію до розширення сфери

діяльності різних секторів та груп громадянського суспільства. Сфера її

безпосереднього втручання у політичну складову суспільного життя

звужується, а саме воно набуває іншого (більш релевантного до

регулятивних функцій) характеру. Водночас нинішня інституційна модель

української держави майже не сприймає соціальних, культурних і

політичних імпульсів, що виходять з українського соціуму. Політичні (а

також теоретичні) дебати навколо проблем самоорганізації актуалізуються

потребою в осмисленні теперішнього як предмету вибору. Проблема

загострюється тим, що „... самоорганізаційне значення соціального

дискурсу для всього соціуму не рівноцінне: суперечності на вищих

ієрархічних рівнях чи базових соціальних стратах викликають у соціумі

набагато значніше внутрішнє збурення, аніж дисгармонія в локальних

об’єктах соціуму” [2]. Вислів Ш. Монтеня „істина по цей бік Піренеїв —

хибна думка по інший” може бути застосована і до українських політичних

гравців відносно один одного у підходах до національних політичних і

культурних цінностей.

 

Основи самого існування політичного лідерства тісно пов’язані з владою і

тими ціннісними категоріями, які є неминучим продуктом і необхідною

умовою суспільного розвитку в будь-якому з його аспектів. На зламних

етапах ситуація ускладнюється, оскільки „сфера ...відбору суттєво

розширюється у моменти, коли система є найбільш далекою від рівноваги,

оскільки тоді незначні зусилля викликають масштабні наслідки (і навпаки,

у моменти, близькі до рівноваги, навіть масштабні зусилля можуть мати

лише незначні наслідки)” [3]. Позиціювання провідних політичних сил у

вигляді обраної конфігурації українського парламенту має значення не

тільки у сенсі масштабу та наслідків необхідних українському соціуму

реформ, але й закладанням основ тих традицій, які формують відносини у

владі. Тобто, змінюють формат відносин влади та опозиції (яка є

невід’ємною складовою самої влади). За таких умов політичне лідерство

набуває системної цілісності сучасних уявлень неоінституційного штибу, а

політичні лідери/керівники набувають додаткових можливостей

врівноваження у протистоянні політичних сил та пов’язаних з цим проявів

політичної дії.

 

Наголос на потребі „усвідомлення тісного зв’язку між національною

самореалізацією та „емансипацією людської одиниці””, необхідність

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ