UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоняття „національна ідентичність” і „національна ідея” в українському термінологічному просторі (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3112
Скачало254
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Поняття „національна ідентичність” і „національна ідея” в українському

термінологічному просторі

 

Відповідно до традиції соціального конструктивізму, основи якої

започаткували у 60-х роках ХХ століття П. Бергер та Т. Лукман, понятійні

визначення соціальної реальності спроможні справляти на неї зворотний

вплив. З цією тезою можна погоджуватися чи ні (кількість прихильників і

опонентів у соціального конструктивізму приблизно однакова), але не

можна не бачити очевидного: розмитість деяких основоположних понять не

лише серйозно утруднює пізнавальний процес, але й створює в суспільстві

додаткові осі напруги. Політичні уподобання людей і, відповідно, їхню

поведінку формують не лише об'єктивні інтереси, але й суб'єктивні

уявлення про норму і відхилення від неї. Поняття й терміни можуть бути

знаряддям політичної мобілізації і конструювання конфліктного

політичного простору – навіть у тому разі, коли самі політичні актори не

ставлять перед собою такої мети. Логіка невіддільності соціальної

реальності від її понятійних визначень спрацьовує сама собою.

 

Зазначене стосується двох базових понять соціогуманітарних наук –

"національна ідентичність" і "національна ідея", глибоко закорінених в

історичні пласти свідомості. Вони постійно фігурують у політичному

дискурсі. Полісемантичність терміну "нація", від яких вони походять,

допускає досить широкі трактування їхнього національного компоненту.

Багато хто вже просто не помічає лінгвістичної пастки, створеної

традиційним нерозрізненням понять "нація" і "народ" при перекладі на

українську мову терміну, що сягає латинського natio.

 

Дві основні лінгвістичні традиції у застосуванні поняття "нація"

склалися ще у ХVІІІ столітті. В одній цей термін асоціювався з поняттями

"держава", "громадянство" і означав певну територіальну політичну

спільноту. В другій акцент робився на етнічних і культурних

особливостях, а сама спільнота поставала як мовно-культурна. Згодом ці

підходи дедалі більше поляризувалися. Сьогодні прикметник "національний"

має зовсім різне смислове навантаження у словосполученнях типу

"національні інтереси" та "національна політика". Але тут ми, принаймні,

маємо справу з усталеними термінами, зміст яких не потрібно

розшифровувати. Що ж до понять "національна ідентичність" та

"національна ідея", то у цьому випадку смисли цілковито залежать від

уподобань, здебільшого політичних. Інколи доводиться проводити доволі

складний аналіз дискурсів, щоб зрозуміти, етнічний чи

загальногромадянський зміст в ці поняття вкладається.

 

Нечіткість у застосуванні етнічної термінології увійшла у звичку. Не

випадково фахові енциклопедії подеколи наводять поруч кілька різних

статей на теми націоналізму чи національної ідеї, посилаючись при цьому

на термінологічну невизначеність понять "нація" і "народ" в основних

європейських мовах. Але не варто забувати, що у більшості країн Європи

та в США період формування націй співпав з періодом становлення

національних держав, і збіг цих двох понять сприймався, як норма.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ