UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторичні аспекти становлення виборчої системи України (пошукова робота)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось2579
Скачало251
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Пошукова робота:

 

Історичні аспекти становлення виборчої системи України

 

Історія державно-правового розвитку на території сучасної України бере

свій початок від середини І тисячоліття до Різдва Христового, коли у

народів і племен Північного Причорномор’я з’являються перші державні

утворення.

 

Відомості про основні племена, які жили на цих теренах, подає грецький

історик Геродот (V cтоліття до н. е.) [1]. У VІІ столітті до н. е. у

скіфів, жителів території сучасної України, утворюється могутній

племінний союз. Досягнутій скіфами сходинці розвитку відповідала й

організація управління у формі військової демократії. Найважливіші

питання розглядалися на зборах воїнів. Значним впливом користувалися

ради родових старійшин, передусім союзна рада. Але особлива роль у союзі

належала військовим вождям – “царям”, які очолювали скіфське військо під

час походів. Влада “царів” передавалась у спадщину, але кандидатури

“царя” та його наступника затверджувалися народними зборами [2, с. 7].

 

У Давньоруській державі функціонували народні збори – віче. Із племінних

сходів давніх слов’ян вони перетворилися на зібрання, в яких брали

участь вільні дорослі жителі міста – купці, ремісники та ін. Але

вирішальну роль у них відігравала міська феодальна верхівка – “бояри” і

“старці градські”. Важливою функцією віча було комплектування народних

ополчень і обрання їх ватажків. Віче скликалося під час облоги міста,

перед початком воєнних походів, на знак протесту проти політики князя.

Виконавчим органом такого зібрання була рада. У зв’язку з тим, що віче

збиралося рідко, рада не тільки репрезентувала його, але фактично й

заміняла. Правила в ній міська знать [3, с. 103].

 

На думку іншого дослідника, “віче за князів стало більше залежати од

князя, як було то раніше, але все ж не раз і князь мусив слухати його

поради. Як ми бачили не раз, віче настановляло і прогонило князів і мало

таки чималий вплив на діла політичні. Віче скликав князь з своїх

дружинників, з старших місцевих жителів, а часом на віче кликали і

духовенство та людей з інших міст і навіть з сел. По городах та селах

були свої віча, котрі сходилися на раду про свої спільні господарські

справи, і віче те усім керувало і усьому давало порядок” [4, с. 103].

Органом місцевого селянського самоврядування була верв – сільська

територіальна громада [5, с. 12 – 21].

 

Згодом замість віча князь починає збирати раду наближених феодалів,

землевласників, духовенства – бояр. Із зміцненням влади князів і

державного апарату діяльність віча відмирає. Виняток становили лише віча

у Пскові та Новгороді.

 

Виборчі засади були властиві українському козацтву від самого його

виникнення в XVI столітті. “Козаки, що поселилися в Січі, носили назву

„запорожців”, а весь табір їх звався “кошем”. Вони вибирали вільними

голосами на “раді” головного начальника, званого “кошовим отаманом”. Кош

ділився на ‘‘курені”, а кожний курінь був під начальством вибраного

“курінного отамана” [6, с. 247].

 

Верховною законодавчою владою в державі запорозьких козаків – Січі –

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ