UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРозуміння сили в контексті національної безпеки (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1444
Скачало181
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Розуміння сили в контексті національної безпеки

 

В новітніх історичних умовах, коли людство зливається в єдиний

антропокосмічний науково-техно-натурний комплекс – ноосферу, певні

суспільно-політичні процеси, котрі призводять до втрати ресурсів, стають

вкрай небезпечними, бо можуть стати неконтрольованими і викликати

ланцюгову реакцію руйнації соціальної матерії як в окремих країнах, так

і в глобальних масштабах.

 

Неоптимальні суспільні відносини, що обумовлюються схильністю деяких

суб’єктів суспільно-політичних процесів вдаватися до насильства з метою

утримання контролю над ресурсами і збереження монопольного права на

формування моделей їх організації задля вузьких прагматичних цілей,

соціальна корисність яких сумнівна, в умовах глобалізації неприпустимі.

 

Насильство в сучасних умовах, або „сп’яніння від сили”, як його визначив

Б. Рассел [9, с. 781 – 782], чи „самогубча потенція мілітаризму” [11, с.

332] за визначенням А. Тойнбі, стає вкрай небезпечним явищем і свідчить

про неспроможність суб’єктів суспільно-політичних процесів, які до нього

вдаються, вирішувати актуальні проблеми без втрат ресурсів. Методи

„покрокової” (piecemeal) соціальної інженерії, про які писав К. Поппер

[1, с. 342], вже застосовуються в соціальній практиці і дають можливість

якщо не зводити до нуля втрати ресурсів, то, в будь-якому випадку,

мінімізувати.

 

Ці обставини диктують необхідність перегляду змісту понять „сила”,

„насильство”, „ненасильство” та низку споріднених з ними понять у

співвідношенні з феноменами творчої і руйнівної дії і зняття тотожності

понять „сила” і „насильство”: сила, в сучасному її розумінні, зберігає і

примножує суспільні ресурси, створює їх нову якість, а насильство –

руйнує і розпорошує їх [12, с. 194].

 

Суспільні відносини вже об’єктивно підійшли до нового розуміння сили.

Воно полягає в тому, що сила поводить себе як система – суб’єкт

суспільно-політичних відносин, об’єкт, який підтримує своє існування і

виконує певні функції як єдине ціле завдяки взаємодії його складових.

 

Дж. О’Коннор, один з провідних сучасних системних аналітиків, довів, що

поведінка різних систем залежить не стільки від специфіки їх елементів,

скільки від того, як ці елементи між собою пов’язані [6, с. 83]. Проте

ще Г. Гегель у „Філософській пропедевтиці” зауважував, що ціле, як

внутрішня діяльна форма, є сила [2, с. 104 – 105].

 

Як соціальна дія, сила виникає внаслідок синтезу відповідних ресурсів,

чітко визначеної суспільно корисної мети і створеної на базі

еволюційного відбору (енергетичного та інформаційного) оптимальної

моделі організації ресурсів для її досягнення. Вона набирає максимальних

параметрів внаслідок вдалого синтезу її складових: коли мета є безумовно

суспільно корисною – відповідає інтересам абсолютної більшості людської

спільноти, модель організації ресурсів є адекватною поставленій меті –

побудована на принципах збереження ресурсів і спирається на достатню

ресурсну базу.

 

Сила – це творча дія, яка відбувається в межах позитивної людської

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ