UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСвітові цивілізації в історичній динаміці (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2355
Скачало237
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Світові цивілізації в історичній динаміці

 

Сучасна історико-культурна, суспільно-політична та соціально-економічна

думка при вивченні глобальних проблем повернулась до використання

цивілізаційного підходу. До слова, цей підхід має майже трьохсотрічну

наукову традицію, термінологічно започатковану ще у ХVII і розвинену в

ХIX – ХХ століттях.

 

У 1990-і роки посилилася світова кризова ситуація в соціально-політичній

сфері, особливо в макрорегіонах, розташованих на межі цивілізацій

(Югославія, Кавказ, Індія, Пакистан тощо). Зважаючи на ці катастрофічні

процеси, сьогодні геополітичною термінологією оперують не тільки

науковці, а й практичі політики.

 

Звернімо увагу: деякі американські (З. Бжезинський, С. Гантингтон) та

російські (О. Дугін, О. Митрофанов) теоретики сучасної геополітики

вважають терени України теж місцем „розлому” цивілізацій. Правда, як

свідчить політична парктика, межі його прокладаються (поки що?) тільки

на папері. Але чи може це нас заспокоювати? Такі обставини не можуть не

стимулювати дослідження цивілізаційного підходу до історичного розвитку

в контексті впливу на міжнародні відносини з урахуванням його генетики,

формування нового порядку цивілізацій на перетині тисячоліть.

 

Перш за все відзначимо, що концепція цивілізації стає домінуючою

історико-соціологічною категорією, яку саме сьогодні за її значенням

можна порівняти з домінуючою раніш концепцією нації, оскільки в сучасній

науці основна увага зміщується від народів та держав на міжнаціональні

структури і процеси.

 

Важливо при цьому зважати, що проблемами дослідження цивілізації нині

переймаються як гуманітарні так і соціальні науки [8, c. 139]. Якщо

перші досліджують минуле тієї чи іншої цивілізації, тобто до їх

„класичні періоди”, то другі – сучасну історію. Однак автор прагнутиме

поєднувати гуманітарний і соціологічний підходи, спираючись на теорії Е.

Дюркгейма, М. Вебера, частково К. Маркса, філософію Т. Гоббса, ідеї Р.

Дж. Коллінгвуда, головні теоретичні висновки М. Данилевського, К.

Леонтьєва, основні ідеї О. Шпенглера, А. Тойнбі, проблемні дослідження

цивілізацій С. Гантингтона та інших, концепції цивілітарного права.

 

Зазначимо, що етимологія терміну „цивілізація” походить від латинського

слова „громадянин”. Цей термін у класичній латині мав два значення: те,

що стосується приватного життя людини та його громадянських функцій; те,

що є соціальним, корисним для громадян [7, c. 15]. Слід також зауважити,

що традиційно термін „цивілізований”, відповідно до етимології

латинського слова „civilis”, означає вихованого, гідного громадянина з

високим рівнем освітнього та культурного розвитку. Поняття „цивілізація”

визначає також рівень і ступінь суспільного розвитку, матеріальної і

духовної культури, яка прийшла на зміну варварству чи ранній античності,

коли, за Арістотелем, світ поділявся на „вільного” і „раба за природою”.

Активно термін вживається у XVІІ столітті як дієслівна форма

„цивілізувати” у „Загальному словнику” А. Фуретьєра (1690 р.).

 

Існує підтвердження, що поняття „цивілізація” у французькій літературі

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ