UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСемантичне поле понять „політичне лідерство/керівництво” в політології (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2186
Скачало342
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Семантичне поле понять „політичне лідерство/керівництво” в політології

 

При характеристиці політичного життя суспільства часто стали вживатися

поняття „політичне лідерство” і „політичне керівництво”. Проте й до

сьогодні існує загальна змістова і змістовна невизначеність цих понять,

що зумовлює актуальність їх подальшої розробки та уточнення. Автор

пропонує своє бачення шляхів вирішення цієї проблеми.

 

Встановлення органічного на відміну від явно штучного концептуального

зв’язку між тими чи іншими поняттями є проблемою, зовсім не тривіальною

для політології. У мовному вжитку поняття „лідерство” і „керівництво”

використовують здебільш як синоніми. Проте коли робиться спроба провести

політологічний або соціологічний аналіз явища лідерства, політичного

лідерства зокрема, розібратися в його специфіці, підійти до дотичних до

цього явища проблем, таких, як технології влади, зокрема, управлінських

структур, механізмів впливу на суспільну свідомість тощо, ототожнення

понять „лідерство” і „керівництво” дезорієнтує дослідника.

 

Пошук відповіді на зміст і трактування поняття „політичного лідерства”

на підставі вивчення проявів явища лідерства як такого в окремій групі

осіб, призвів до залучення в політологію понять з інших наук про людину,

переважно з психології та менеджменту, соціального управління. Такий

міждисциплінарний вплив, без сумніву, збагачує як теорію політології,

так і практику уявлень політичної психології. Але він не звільняє

дослідників від необхідності адаптації таких понять до політологічного

контексту. У протилежному випадку втрачається будь-який сенс

„взаємозапозичень”.

 

Відомо, що в наукових поняттях відбиваються найсуттєвіші властивості

предметів і явищ, загальні зв’язки і співвідношення. Вони повинні чітко

визначатися, співвідноситися одне з одним і пов’язуватися в закони.

Разом з тим, у випадках, коли поняття у різних науках (наприклад, у

психології, філософії, політології тощо) часто співпадають за зовнішньою

формою, тобто виражаються тими ж словами („керівництво”, „лідерство”,

„лідер”, „керівник”), виникає ситуація, коли, будучи запозиченим з

одного наукового (методологічного) контексту, воно втрачає первинний

смисл і набуває невідповідності новому контекстові.

 

Слід погодитися з думкою, що „гуманітарний об’єкт, на відміну від

математичного, не лише існує до процесу роздумів про нього, але й

постійно відтворюється і перетворюється і в ході цього процесу. Саме на

цьому й грунтується його статус „меншої”, — правильніше сказати,

динамічної точності, яка змінюється від одного роздуму до іншого” [1].

Визначення понять у науках, дотичних до політики, взяті окремо одне від

одного є водночас і відносно самостійними, і взаємозалежними. Разом з

тим, будучи інтерпретовані поза своїми первинними контекстами, вони

можуть втрачати первинний зміст. Використовуючись дослідниками у їх

поєднанні, ці поняття створюють ефект багаторазового посилення в різних

варіаціях та проявах провідних модальних типів політичної свідомості —

масової, групової, індивідуальної.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ