UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСпецифіка політологічного визначення держави (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1416
Скачало225
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Специфіка політологічного визначення держави

 

Спроби вирішити питання про ступінь автономності державної влади, цілі

та засоби державного управління, можливості й межі легітимного

державного впливу на суспільні відносини, механізми взаємодії інститутів

гілок державної влади передбачають необхідність концептуального

розуміння того, чим є держава і в якому сенсі це поняття вживається. Те

ж саме, про що пише, зокрема, М. Хеттіх, є слушним і тоді, коли

предметом аналізу стає політика як така. Адже, визначаючи її як

діяльність, пов’язану з державою, слід усвідомлювати, що чіткість

розуміння цього поняття завжди залежатиме від чіткості розуміння поняття

держави [1]. Водночас характер визначення поняття держави суттєво

впливає і на практичну діяльність політичних сил, насамперед політичних

партій (ця проблема аналізувалася М. Диманісом на прикладі Німеччини

[2]), різних державних установ, органів влади.

 

На актуальність розробки зазначених питань вказує, зокрема, С. Елкін. На

підставі аналізу масиву політологічних досліджень, здійснених у період з

кінця 1960-х до середини 1980-х років, він виокремив невелику кількість

авторів, які присвятили свої праці проблемі розробки єдиної концепції

демократичної державної влади (насамперед це ровідки Дж. Неттла, П.

Еванса та Д. Норта) [3].

 

Отже, найперше, на що слід звернути увагу, це аргументи щодо

неможливості визначення понять держави і демократичної державної влади

як змістових концепцій. Перша група зауважень пов’язана з тим, що на

практиці ми ніколи не маємо справи з державою як такою — існують лише

органи державної влади (які в демократичних країнах репрезентуються

окремими гілками державної влади), державні політичні та правові

інститути, юридичні норми і приписи, політичні групи, рухи, організації,

партії тощо. Інакше кажучи, держава є або конкретно-історичним

феноменом, або може зводитися до системи правління (інститути влади,

причетні до здійснення різних форм політичного впливу), політичної

системи (сукупність політичних інститутів та відносин між елементами

політичної влади) чи політичного порядку (суспільний порядок, зумовлений

і сформований політичною владою). Відтак робиться висновок про надмірну

абстрактність поняття, а отже й про його низьку евристичну ефективність.

 

Друга група аргументів ґрунтується на класичному ліберальному підході до

розуміння політичного процесу як політичної інтеракції окремих індивідів

та їх груп (які можуть певним чином інституціюватися), а тому, на думку

прихильників цього напрямку, досліджуючи феномен політичної влади, маємо

звертатися саме до вивчення взаємодії окремих суспільних груп, а не

держави як такої. Такий підхід до розуміння держави в політології не

став панівним (представниками цієї інтерпретації були, зокрема, А.

Бентлі, Д. Труман, Т. Лоуї).

 

Обидва наведені аргументи досить часто виринають у тому чи іншому

контексті, коли йдеться про визначення поняття держави і демократичної

державної влади.

 

Тим часом існують й інші концепції. Одна з них передбачає вузьке

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ