UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСталий розвиток: політологічний аспект (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2285
Скачало286
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Сталий розвиток: політологічний аспект

 

„Сталий розвиток”, „динамічна сталість” політичного процесу багато

вчених розглядають як ідеальну модель розвитку, що дозволяє вирішувати

кризові проблеми. Політологічні аспекти проблем розвитку суспільства

досліджувалися Дж. Касті, С. Хантінгтоном, О. Галкіним, М. Ільїним, О.

Глушенковою, А. Дегтярьовим, Г. Пушкарьовою та іншими вченими. Зокрема,

О. Глушенкова відзначає, що перехід до сталого розвитку відкриває нові

можливості як для політичної науки, так і для політичної практики. Вона

зауважує, наприклад, що нині реанімується поняття „політичний розвиток”,

яке ще недавно відсувалося на другий план [1]. Крім цього, вивчення

проблем сталого розвитку змушує повертатися до теорій модернізації,

катастроф, політичного процесу, політичної системи, політичних змін

тощо. Категорію „політичний розвиток” використовують здебільш для

аналізу аспектів політичної динаміки, пов’язаних з процесами змін

інститутів і систем, базових механізмів еволюційних реформ і

революційних змін політичного життя [2]. Поняття „сталий розвиток”

поєднує динамічні і статичні характеристики політичного процесу.

 

В теорії катастроф сталість динамічної системи пов’язується із

взаємодією полярних тенденцій, одна з яких відтворює і зберігає „старі”

системні якості, а друга забезпечує можливість адаптації політичних

структур до змін зовнішнього середовища [3].

 

Стабільне відтворення політичної системи, згідно з теорією Г. Алмонда,

залежить від того, як суспільство до неї адаптується. Вчений виокремлює

три її аналітичні рівні. Перший – „рівень процесу” – є артикуляцією,

агрегацією інтересів, здійсненням політики, арбітражем. На другому рівні

політичної системи – „рівні системи” – відбувається соціалізація

індивідів (тобто засвоєння ними політичних цінностей), рекрутування

прихильників чи противників системи, політична комунікація. Третій

рівень – управління колективними ресурсами – „рівень управління”. Другий

рівень, на якому відбувається адаптація суспільства до політичної

системи, і третій, що дозволяє змінювати соціальне середовище задля

забезпечення стабільності політичної системи, відіграють важливу роль у

відтворенні і збереженні системних якостей. До слова, теорія політичної

системи Г. Алмонда піддавалась деякими вченими критиці за її

статичність.

 

В нинішніх умовах значна увага звертається не тільки на вивчення умов

відтворення і збереження стабільності, виживання системи, але й на її

зміни. А зміни бувають якісно різними: спланованими і спонтанними,

еволюційними, реформаторськими і революційними, внутрішньо системними і

транзитними, прогресивними і регресивними.

 

Сталість розвитку часто пов’язується із змінами спланованими,

реформаторськими і внутрішньо системними. Але не обов’язково реформи,

політична модернізація, що здійснюються „за планом”, будуть

прогресивними. Вони, як і революції, доволі часто призводять до

неочікуваних результатів, порушення стабільності, руйнування системи.

Адже реформи часто зачіпають не лише окремі сторони політичного життя,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ